Магнітар захопив та зруйнував астероїд, що призвело до збоїв у його обертанні і випромінюванні. Коли уламки астероїда почали потрапляти на поверхню зорі, це спровокувало яскраві сплески радіовипромінювання. На думку астрономів, саме астероїд міг спричинити раніше зареєстрований від цього магнітара швидкий радіосплеск — перший у нашій галактиці. Про дослідження вчених розповідає видання Space.com.
Що це за зоря?
Магнітарами називають нейтронні зорі з надзвичайно потужним магнітним полем. На відстані 30 тисяч світлових років від Сонця, у нашій Галактиці, знаходиться магнітар SGR 1935+2154 — зоря, яка дуже швидко обертається, кожні 3,2 секунди, та має силу магнітного поля у 2,2ч10^14 гауса. SGR 1935+2154 є джерелом першого швидкого радіосплеску у Чумацькому Шляху — короткого, але потужного спалаху радіовипромінювання, які зазвичай реєстрували лише з далеких галактик. Природа таких спалахів точно невідома, тому дослідження SGR 1935+2154 як одного з найближчих до нас джерел швидких радіосплесків може допомогти розкрити механізми їхньої появи.
Які збої помітили в магнітара?
Архівні дані спостережень за SGR 1935+2154 виявили, що за 2,5 дня до виникнення швидкого радіосплеску, зоря пережила збій у роботі, так званий глітч — різко збільшила свою частоту обертання. А пізніше астрономи зареєстрували й антиглітч — різке уповільнення обертання. Обидві події були пов'язані з подібним на швидкі радіосплески випромінюванням SGR J1935+2154. У своїй роботі вчені з Нанкінського університету спільно з колегами припускають, що і збої у роботі SGR J1935+2154, і випущене зорею радіовипромінювання, пов'язані з тим, що у поле її дії потрапив астероїд.
Як вважають астрономи, SGR J1935+2154 захопила астероїд, що передало їй його кутовий момент та спричинило глітч. Після того, як астероїд зруйнувався, SGR J1935+2154 акреціювала його уламки, а коли вони пройшли крізь силові лінії магнітного поля — виникли спалахи радіовипромінювання.
Раніше ми розповідали, як астрономам вперше вдалося побачити, як на магнітарі рухаються і зливаються гарячі плями на його поверхні. Можливо, так проявляється рух кори магнітара.