Активна взаємодія з котом одразу після неприємної події виявилася пов'язаною з сильнішими негативними емоціями власника, а не слабшими. Водночас спілкування з собакою, хоча й не принесло полегшення, не було пов’язаним із посиленням негативних емоцій. Такі результати протирічать поширеному припущенню, що домашні тварини можуть бути своєрідним «буфером» від стресу. Дослідження опублікували в журналі Frontiers in Psychology.
Спілкування з котом у моменти стресу не полегшило негативні емоції власників. GIPHY
То який є зв’язок між взаємодією з улюбленцем та емоційним станом власника?
Дослідники залучили 188 власників собак, котів або обох тварин з Нідерландів і Бельгії. Через застосунок учасники протягом п’яти днів отримували до 10 нагадувань на день із запрошенням описати свій настрій, рівень щойно пережитого стресу та те, чи взаємодіяли вони з домашнім улюбленцем. Загалом застосунок надіслав майже 8000 нагадувань, але відповідали на них у середньому в третині випадків.
Аналіз таких повідомлень підтвердив, що загалом активна взаємодія з домашнім улюбленцем пов’язана з вищим рівнем позитивних і нижчим — негативних емоцій. Хоча ефект був невеликим, він спостерігався як у власників котів, так й у власників собак. Водночас науковці не виявили впливу домашніх улюбленців на рівень стресу від щоденних занять і клопотів.
Одним із можливих пояснень зв’язку саме котів, а не собак, із негативними емоціями після стресової ситуації є те, що спілкування з собакою частіше включає прогулянку, гру чи фізичну активність, які перемикають увагу власника. Водночас дослідники не виключають і того, що в стресові моменти власники просто частіше намагаються взаємодіяти з котом.
Що вже знали про ефект спілкування з улюбленцями
🧠 У власників домашніх улюбленців зафіксували повільніший занепад розумових здібностей із віком, ніж у людей без тварин.
🐶 Самі власники оцінили взаємодії з собаками навіть вище, ніж спілкування з найкращими друзями.
🐈⬛ Водночас власники собак виявилися більш емоційно стійкими за тих людей, які заводили котів.
👁 Налагодити контакт із котом допомогло повільне кліпання, а собаки самі покліпали одне одному для емоційного зв’язку.