Дайджест
Ми разом
Дайджест
Ми разом

Шимпанзе впізнали черепи інших шимпанзе, робота Спота взяли в охоронці, а кальмари довели свої маскувальні здібності

Традиційно переказуємо найцікавіші новини науки за тиждень. Астрономи побачили формування екзопланети-гіганта біля молодої зірки, біологи дослідили маскувальні навички кальмарів та побачили їх за «перефарбовуванням», а шимпанзе розпізнали черепи своїх родичів поміж черепів інших тварин. Про фруктову дієту приматів, новий експеримент марсохода «Персеверанс» та керованих інфрачервоним світлом мишей — читайте у нашому дайджесті.

Чотириногому Споту довірили охорону Помпей. У напарниках у нього дрон

Дрон і чотириногий робот Спот спішать на допомогу. Археологічний парк Помпеї взяв на роботу чотириногого робота Boston Dynamics, щоб той допомагав стежити за станом руїн давнього міста та за його відвідувачами. Він вміє спритно справлятися з бруківкою і тунелями та зможе стояти на сторожі порядку в парку як вдень, так і вночі — він для цього має ліхтарик. Крім того, працюватиме він не один, а з напарником — дроном з лазерним сканером, який побудує мапу місцевості і для працівників парку, і для самого Спота.

Pompeii / YouTube

Pompeii / YouTube

«Персеверанс» постріляв лазером на Марсі і розповів про його звуковий ландшафт

Нещодавно «Персеверансу» довірили дуже цікавий експеримент: заміряти швидкість звуку на Червоній планеті за допомогою його лазера для дослідження порід та вбудованого мікрофона. Так ми дізналися, що звук на Марсі поширюється на 100 метрів на секунду повільніше, ніж на Землі — зі швидкістю у 240 метрів на секунду.

Вчені і раніше здогадувалися, що через повну вуглекислого газу атмосферу звук поширюватиметься інакше. Але завдяки «Персеверансу» вдалося безпосередньо підтвердити, що високі звуки на Марсі поширюються швидше за низькі, звук загалом поширюється на набагато меншу відстань, ніж на Землі (до восьми метрів), а також постійно змінюється через турбулентність у найнижчих шарах атмосфери. І на додачу через звук можна стежити і за станом самого ровера: чи добре крутяться, наприклад, його колеса.

Павукоподібні мавпи виявилися регулярними споживачами алкоголю

Багатьох сучасних приматів вже ловили за споживанням алкоголю: деякі випивають створені людиною спиртовмісні напої, а деякі можуть отримувати його через спиртову ферментацію фруктів. Дослідження раціону котів Джофруа, які харчуються фруктами, показало — вони природно споживають етанол разом із фруктами, підтримуючи його рівень в організмі на відносно низькому рівні. Досліджень того, як алкоголь впливає на фізіологію або поведінку цих приматів немає, тому невідомо, які наслідки такого споживання мають коати. Втім, вчені вважають, що через схоже харчування наших предків, у людей могла розвинутися така унікальна для інших тварин тяга і шана до алкоголю.

Тепер до Абу з мультика «Аладдін» є трохи більше питань. GIPHY

Тепер до Абу з мультика «Аладдін» є трохи більше питань. GIPHY

Астрономи застали газового екзогіганта за формуванням. Планета вже вдев'ятеро більша за Юпітер

За допомогою телескопів «Габбл» і Субару вчені отримали пряме зображення екзопланети, яка тільки формується, у системі АВ Візничого. Замість «традиційної» акреції ядра, коли планети збираються зі зліплених частинок пилу газопилового диска навколо своєї зірки, ця планета сформувалася через його гравітаційний колапс.

Цей протопланетний диск має настільки велику масу (і простягається на кілька сотень астрономічних одиниць від світила), що у деяких областях він ніби схлопується, утворюючи тіло планетарної маси. І саме таке тіло, яке продовжує набирати на себе газ, роздуваючись до масштабів дев'яти Юпітерів, і побачили астрономи. Ця нова планета утворилася біля молодої зірки віком всього 2-4 мільйони років і знаходиться на відстані 93 астрономічних одиниць від неї — це вдвічі більше, ніж відстань між Плутоном і Сонцем.

Зображення протопланети, отримане інструментами на борту «Габбла» і обсерваторії Субару. NASA, ESA, Thayne Currie (Subaru Telescope, Eureka Scientific Inc.)

Зображення протопланети, отримане інструментами на борту «Габбла» і обсерваторії Субару. NASA, ESA, Thayne Currie (Subaru Telescope, Eureka Scientific Inc.)

Вчені покерували мишами інфрачервоним світлом

Розчин з полімерних частинок розміром не більше 40 нанометрів у мозку мишей дав змогу вченим змусити мишей побігати колами на арені за допомогою інфрачервоного випромінювання. Ці наночастинки поглинають випромінювання, нагріваються до 39 градусів і активують рецептор білку, що працює як термометр. Якщо випромінювання вимкнути, то вже за 11 секунд миші повернуться до своїх звичних справ, що значно швидше, ніж подібні спроби контролю, наприклад, за допомогою хімічних речовин. У майбутньому, за словами вчених, можна буде і зовсім обійтися без втручання у мозок та вводити частинки за допомогою ультразвуку у мозкові структури.

Запах ванілі об'єднав людей зі всього світу у своїх нюхових уподобаннях

Результатом цього дослідження є те, що незалежно від культурного чи будь-якого іншого контексту, людям сподобається запах ванілі. Ви можете цілком заперечити і також будете мати рацію: хоч нюхова система у людей працює у загальному однаково, сприйняття запахів все ж відрізняється. І саме у спробі розібратися з причинами цього вчені дали двом сотням добровольців із відмінних одне від одного географічно та культурно суспільств оцінити на приємність з десяток запахів.

І всіх об'єднав запах ванілі як найприємніший та запах спітнілого тіла, який більшість визнали неприємним. Але пояснити це культурними особливостями не вдалося: всього шість відсотків результатів можна пояснити культурним бекграундом, а от 54 — індивідуальними вподобаннями, а 41 — молекулярними особливостями запахів.

GIPHY

GIPHY

Мавпи коати поїли червиві фрукти і поповнили свій раціон білком

Ми у nauka.ua багато згадували комах як цінне джерело білку. І схоже, що це розуміють також і примати. Окрім етанолу з перестиглих фруктів з'ясувалося, що павукоподібні мавпи можуть отримувати з них і білок. Вони обирають заражені личинками комах плоди, причому конкретних дерев. Імовірно, у деяких комахи можуть виділяти неприємні для мавп хімічні речовини. А ті, що тварини все ж вподобали, можуть допомогти їм принаймні частково покривати свої потреби в білку.

Шимпанзе впізнали черепи своїх родичів

Приматологи вирішили розібратися, за якими ознаками шимпанзе розрізняють «своїх» від «чужих». У слонів, наприклад, через погано розвинутий зір явною ознакою родичів виступають бивні. А от у шимпанзе це цілком може бути череп, враховуючи, що обличчя відіграє основну роль у комунікації для них.

Так вчені демонстрували семи шимпанзе зображення черепів, облич, котів і каменів, щоб зрозуміти, чому найбільше тварини приділять уваги. І за прикутістю поглядів приматів вдалося з'ясувати, що вони шукають риси обличчя у черепах — уважно розглядають у першу чергу зуби, потім ніс, а потім очі. Виходить, що шимпанзе сприймають черепи як спотворені обличчя родичів. Це пояснює їхню зацікавленість у рештках інших шимпанзе, торкаючися їх та хвилюючись через них.

Використаний у дослідженні череп шимпанзе. André Gonçalves / KyotoU

Використаний у дослідженні череп шимпанзе. André Gonçalves / KyotoU

Вчені підтвердили вміння кальмарів маскуватися

Японські вчені вирішили виправити одну з наукових «несправедливостей» — недостатню вивченість камуфляжу у кальмарів. Тому вони провели досліди із трьома дорослими білими кальмарами у круглому синьому басейні, стінки якого поросли темно-зеленими водоростями. Кальмарів заохочували тинятися з одного боку басейну в інший (наприклад, за смаколиками) та за допомогою камер оцінювали їхнє забарвлення.

Так і з'ясувалося, що за 0,3 секунди кальмари здатні на перевтілення зі світлішого кольору на темно-зелений подібно водоростям на дні. Як зазначають науковці у статті, раніше камуфляж кальмарів більшою мірою списували на їхню прозорість, але їхнє дослідження доводить, що кальмари користуються такими ж механізмами маскування, що і восьминоги або каракатиці — керують своїми хроматофорами.

Ryuta Nakajima et al. / Scientific Reports, 2022

Ryuta Nakajima et al. / Scientific Reports, 2022