Люди успадкували рухливі суглоби від щелепних риб

Дослідження скелетів риб показало, що рухливі суглоби з рідиною для запобігання тертю вперше з’явилися ще у щелепних риб, від яких походить більшість сучасних хребетних тварин, зокрема люди. Це свідчить про спільну еволюцію суглобів всіх щелепних тварин, незалежно від їхнього способу пересування та середовища існування, від одного предка — щелепних риб. Дослідження опублікували в журналі PLOS Biology.

Рухливі суглоби в щелепі (зліва) та тазі (справа) ембріона ската. Між хрящами (піщаного кольору) є заповнена рідиною порожнина, яка запобігає їх тертю та покращує рухливість. Sharma et al. / PLOS Biology, 2025

Як дізналися про походження людських суглобів від риб’ячих?

Науковці досліджували походження так званих синовіальних суглобів — з’єднання двох чи більше кісток, між якими є заповнена рідиною порожнина, яка покращує їх ковзання. Ці суглоби є більш рухливими та стабільними, ніж інші види суглобів, що виникли раніше. Вони зустрічаються у наземних тварин і кісткових риб, тож науковці дослідили різних риб, щоб з’ясувати, коли саме в ході еволюції з’явилися ці суглоби.

Як виявилося, в хрящових риб — акул і скатів — наявні суглоби з порожниною між кістками, подібні на синовіальні в кісткових риб. Крім того, вони виробляють білки, які необхідні для нормального росту та функціонування синовіальних суглобів. Дослідники також дослідили викопних щелепних риб Bothriolepis, які жили понад 350 мільйонів років тому, і виявили у них найдавніші синовіальні суглоби. Водночас у міног, які теж належать до хрящових риб, але є безщелепними, навіть зачатків синовіальних суглобів не виявили.

• А от відрізняються від решти хребетних примати, зокрема й люди, більшою варіабельністю розміру гортані. Як вважають науковці, це свідчить про більшу еволюційну гнучкість приматів.
• Люди ж відрізняються від решти приматів не лише прямоходінням, але й більш організованою будовою тканин серця. Вона виявилася пристосуванням для кращої терморегуляції.