Еволюція будови серця допомогла людям пристосуватися до прямоходіння

Еволюція будови серця допомогла людям пристосуватися до прямоходіння, яке потребує більшої кількості енергії та кращої терморегуляції. Дослідження на людиноподібних приматах показали, що з ходом еволюції внутрішня поверхня лівого шлуночка серця ставала більш гладкою, що сприяє кращому викиду крові в аорту під час ходьби на двох ногах. Такі результати опублікували у журналі Communications Biology.

Будова шлуночка людиноподібних приматів. Червоним, помаранчевим та жовтим показано ділянки, де переважає структура з трабекулами, зеленим — де організованої структури та трабекул приблизно порівну, синім — де переважає організована структура. Bryony A. Curry et al. / Communications Biology, 2024

Які відмінності знайшли у серці приматів?

Науковці провели ехокардіографію у шимпанзе, орангутангів, горил та бонобо з природних парків та зоопарків і порівняли результати обстеження з такими у людини. Виявилося, що у всіх цих приматів лівий шлуночок серця містить трабекули — перегородки, які надають йому міцності, тоді як в людини внутрішня поверхня лівого шлуночка більш організована.

Особливо помітними були відмінності у вершечку серця, де у решти приматів було у чотири рази більше трабекул, ніж в людини. Науковці припустили, що це пов’язано з необхідністю додаткового зміцнення стінок міокарду, які особливо тонкі в цій ділянці серця. Оскільки трабекули відіграють важливу роль у підтримці цілісності серця, науковці також зауважили, що поява таких утворень у людей не завжди може бути ознакою патології, а радше механізмом, який запобігає пошкодженню стінок шлуночків серця.

Ще більше серцевої науки

🐶 Науковці порівнювали людські серця не лише з серцями приматів. Відтак, дослідження на доберманах виявило гени, які спричиняють серцеву хворобу і в цих собак, і в людей

🐭 А от дослідження на мишах показало, що репрограмування клітин серця допомагає їм набути властивостей стовбурових клітин та знову почати ділитися. Завдяки цьому науковцям вдалося відновити уражену серцеву тканину

🫀 Американським інженерам вдалося створити прототип біорозчинного бездротового кардіостимулятора. Винахід виявився ефективним у дослідах на тваринах та моделях людського серця