Легкі, але часто повторювані травми голови підвищили ризик появи хвороби Альцгеймера, активувавши «сплячий» вірус герпесу. Як показало дослідження на моделі людського мозку, повторні травми зараженого вірусом мозку призводили до запалення, накопичення бета-амілоїду та інших нейродегенеративних змін, характерних для хвороби Альцгеймера. Ці результати можуть пояснити зв’язок між зараженням вірусом герпесу, черепно-мозковими травмами та ризиком хвороби Альцгеймера, який спостерігали в попередніх дослідженнях. Дослідження опублікували в журналі Science Signaling.
Схематичне зображення того, як герпес призводить до нейродегенеративних змін у мозку: частинки вірусу досягають здорового мозку через нюхові центри, де переходять до «сплячого» стану, а травма голови заново активує ці частинки вірусу та викликає пошкодження, пов'язані з хворобою Альцгеймера. Cairns et al. / Science Signaling, 2025
Чому звернули увагу на травми голови та герпес?
Дослідники вже виявляли, що носійство вірусу простого герпесу HSV-1 вдвічі збільшує ризик деменції у старшому віці, а пов’язували це зі стоншенням кори головного мозку. Але досі були невідомими точні механізми, за якими герпес підвищує ризик нейродегенеративних захворювань, особливо хвороби Альцгеймера в носіїв гена APOE4, наявність якого й сама є фактором ризику цієї хвороби.
Крім того, дослідження показували, що травми голови також підвищують ризик хвороби Альцгеймера. І вони, й інфікування вірусом герпесу викликають запалення в мозку, яке й може спричиняти нейродегенеративні зміни та хворобу Альцгеймера. Щоб перевірити, чи справді цей зв’язок пояснюється запаленням, науковці з Університету Тафтса й Оксфордського університету провели дослідження на моделях людського мозку.
Як вивчали вплив травм і герпесу на хворобу Альцгеймера?
Науковці створили модель людського мозку зі стовбурових клітин, які пізніше розвинулися в нейрони та формували тканини мозку. Ці моделі піддавали одно- чи багаторазовим ударам різної інтенсивності. При цьому частина моделей була заражена вірусом герпесу, а інша — ні. Як виявилося, легкі, але повторювані травми спричиняли повторну активацію вірусу герпесу в мозку.
Це призводило до накопичення бета-амілоїду та фосфорильованого тау-білка в клітинах мозку — ці два білки пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Патологічних змін зазнали не тільки нейрони, але й гліальні клітини мозку, які підтримують нормальну роботу нейронів і зберігають спогади. Водночас таких змін не було в моделях, які не були заражені вірусом герпесу, що підтверджує саме його роль у збільшенні ризику хвороби Альцгеймера.
Окрім цього, науковці встановили, що блокування прозапальної сполуки інтерлейкіну-1-бета запобігало виробленню бета-амілоїду та руйнуванню гліальних клітин в одношарових культурах мозкової тканини у відповідь на пошкодження. Такий результат свідчить, що запалення у мозку є основним механізмом нейродегенеративних змін і його блокування може допомогти лікувати хворобу Альцгеймера.
Що із результатами робитимуть далі?
Виявлення причини зв’язку між зараженням вірусом герпесу, травмами голови та хворобою Альцгеймера допоможе науковцям розробляти нові заходи профілактики та лікування нейродегенеративних захворювань. Перш за все, профілактика може бути спрямованою на запобігання повторюваним травмам голови у військових і спортсменів контактних видів спорту. Крім того, використання антивірусних і протизапальних терапій вже після травм голови може зменшити ризик розвитку хвороби Альцгеймера в таких людей у майбутньому.
Що ще впливає на ризик хвороби Альцгеймера
🧬 Науковці виявили генетичний варіант, що підвищує стійкість до хвороби Альцгеймера в літнього чоловіка, у якого хвороба виникла на 20 років пізніше за прогнози медиків.
💊 Приймання «Віагри» пов’язали зі зниженим на 69 відсотків ризиком хвороби Альцгеймера в наступні шість років після приймання. Він сприяє росту відростків нейронів і запобігає накопиченню патологічного тау-білка.
📔 А про те, чому найбільше дослідження про природу хвороби Альцгеймера запідозрили у фальсифікації та як це впливає на розробку ліків, — читайте у матеріалі «Шукаючи правду про хворобу Альцгеймера».