Посуми виявилися одними з основних пожирачів трупів в Австралійських Альпах

Щіткохвостих посумів, або лисячих кузу, помітили за регулярним поїданням трупів тварин в Австралійських Альпах. Вони виявилися найпоширенішими поїдачами падалі в зимовий період, що може пояснюватися недоступністю у цей період звичної їжі посумів. Дослідження оприлюднене в журналі Wildlife Research.

Щіткохвостий посум живиться трупом кенгуру. James Vandersteen et al. / Wildlife Research, 2023

Що зацікавило вчених у падлі?

Падаль здається не найкращим джерелом їжі, але насправді — це багатий на поживні речовини й енергію ресурс. Чимало тварин харчуються винятково падлом, слугуючи очисниками екосистеми, але це не стосується австралійської фауни. Тварини там можуть поїдати інших мертвих тварин, але це не основа їхнього раціону, а періодичне доповнення до нього. Наприклад, сумчасті куниці не проти за нагоди поїсти навіть людського м'яса.

Бажаючи дізнатися більше про те, як сезонність впливає на поїдання падалі, науковці Сіднейського університету провели дослідження у Національному парку Костюшко в Австралійських Альпах. Для цього вони протягом року щосезону розміщували 15 трупів великого кенгуру (Macropus giganteus) у горах, приставивши до них фотопастку.

Хто попався на камеру?

За час дослідження науковці отримали 745 599 зображень із фотопасток, у які потрапили представники 34 видів хребетних, 9 із яких активно живилися кенгуру. Вчені відмітили значну сезонність у поїданні падалі. Навесні та взимку тварини у 5-9 разів швидше виявляли підкинуті в лісі трупи, ніж улітку. Імовірно, цьому сприяла менша доступність звичних ресурсів у холодний період або надто швидке розкладання туші влітку, яке швидко робило її непривабливою для поїдання.

Дев'ять видів тварин, що поживилися трупами кенгуру. James Vandersteen et al. / Wildlife Research, 2023

Дев'ять видів тварин, що поживилися трупами кенгуру. James Vandersteen et al. / Wildlife Research, 2023

Що цікаво, навесні у 73 відсотках випадків за харчуванням падалі заставали воронів (Corvus), а взимку у 78 випадках це були лисячі кузу, або щіткохвості посуми (Trichosurus vulpecula). І якщо для воронів у цьому немає нічого незвичайного, тому що навесні вони активно щипають шерсть для гнізд та їдять доступні трупи при вирощуванні потомства, то посумів раніше не розглядали як регулярних некрофагів. Але це має сенс, якщо взяти до уваги, що взимку у горах обмаль типової для щіткохвостих посумів їжі — листя, квітів і плодів рослин, а також комах.