Заздрісні люди виявилися більш схильними до залежності від перегляду коротких відео в соцмережах

Більш заздрісні люди частіше стають залежними від перегляду коротких відео на платформах на кшталт TikTok. В активності мозку людей, які переглядали відео у великих кількостях, знайшли подібності з активністю під час залежностей, особливо в ділянках, відповідальних за самоконтроль та підвищену чутливість до винагород і задоволення. Що важливо, такі зміни спостерігалися у стані, коли учасники не переглядали відео, тож залежність від перегляду коротких відео може шкодити роботі мозку й у повсякденному житті. Дослідження опублікували в журналі NeuroImage.

Перегляд коротких відео викликав звикання та нашкодив роботі мозку. 

Перегляд коротких відео викликав звикання та нашкодив роботі мозку.

Чому взялися досліджувати залежність від коротких відео?

Платформи, які дозволяють перегляд коротких відео, наприклад TikTok, Instagram Reels і YouTube Shorts, стають все популярнішими, особливо серед дітей і підлітків, а також людей старшого віку. Деякі дослідження вже показали їхню загрозу як джерела неправдивої інформації, зокрема, у TikTok 80 відсотків відео про лікування раку виявилися дезінформацією. Також дослідники виявляли, що надмірне користування соцмережами може спонукати людей до порівняння себе з іншими, роблячи їх більш заздрісними.

Науковці навіть ввели такий термін, як залежність від перегляду коротких відео, яка характеризується безконтрольним їх переглядом. Дослідники підозрюють, що така залежність може знижувати увагу та здатність концентруватися, шкодити сну та зору. Утім досі невідомо, чому одні люди розвивають таку залежність, тоді як інші є байдужими до соцмереж із короткими відео. Саме тому науковці з Університету Тяньцзіню разом з китайськими й американським колегами взялися досліджувати вплив коротких відео на мозок і передумови формування залежності.

Як досліджували вплив коротких відео на мозок?

Для дослідження обрали 111 студентів, оцінюючи їхню залежність від перегляду коротких відео та рівень заздрісності до інших за допомогою опитування, а також вимірюючи активність мозку та зміни в його будові на магнітно-резонансному томографі. Опитування показали, що більш схильні до заздрості люди частіше переглядали короткі відео, тож заздрісність може бути одним із факторів ризику появи залежності від перегляду коротких відео. Крім того, у людей, які були залежними від коротких відео, змінювалася активність ділянок мозку, відповідальних за розуміння й регулювання соціальних взаємодій і сприйняття себе, що може додатково спричиняти заздрісність.

Також дослідники виявили зміни в орбітофронтальній корі в людей, які мали вищі показники залежності від перегляду коротких відео. Ця ділянка мозку відповідальна за регуляцію емоцій, отримання задоволення від винагород і прийняття ризикових рішень. Її надмірна активація може викликати звикання до миттєвих винагород, що має ключову роль у появі залежностей. Також у таких учасників фіксували зміни об’єму й активності мозочка, основною функцією якого є координація руху, утім він також бере участь у соціальних взаємодіях.

У тих, хто був залежний від перегляду коротких відео, виявили зміни активності в ділянках кори, які є ключовими для прийняття рішень, перемикання між завданнями, уваги, обробки негативних емоцій і саморефлексії. Такі зміни в саморефлексії можуть робити людей більш критичними до себе та штовхати їх на перегляд відео у ще більших кількостях, щоб заглушити негативні емоції.

Що із результатами робитимуть далі?

Науковці припускають, що виявлені ними зміни будови й роботи мозку, пов’язані з залежністю від коротких відео, можуть бути особливо критичними в підлітків, у яких кора мозку досі до кінця не сформована та які часто надмірно споживають контент на платформах на кшталт TikTok.

Ще одним важливим висновком є те, що перегляд коротких відео пов’язаний зі змінами в мозку й поведінці, які можуть підштовхувати переглядати ще більше відео, що є підґрунтям для залежності. Такі результати можуть спонукати вводити строгіші вікові чи часові обмеження на користування платформами, а також підказують, на що звертати увагу батькам підлітків, щоб їхня дитина не мала проблем з увагою та самоконтролем.

  • Щоб боротися з дезінформацією в соцмережах чеські й американські науковці розробили нейромережу, яка здатна відрізняти діпфейки від реальних відео.
  • Відмова від соцмереж, а зокрема Фейсбуку, на період президентських виборів значно покращила ментальне здоров’я французів, хоча й зашкодила їхній політичній обізнаності.