Видалення Facebook покращило самопочуття людей, але нашкодило політичній обізнаності
Користувачі, які деактивували сторінку у Facebook на період президентських виборів у Франції у 2022 році, повідомили про покращення психологічного стану, проте вони стали менш політично обізнаними порівняно з тими, хто продовжував користуватися соцмережею. Деактивація Facebook не вплинула на поляризацію політичних чи соціальних поглядів, наприклад, розподіл на «лівих» та «правих». Це виявилося під час рандомізованого дослідження за участі двох тисяч людей. Результати цього дослідження можуть сприяти зниженню негативного впливу соціальних мереж на психічне здоров’я користувачів, при цьому зберігаючи переваги, як-от доступ до актуальної політичної інформації. Дослідження опублікували в журналі Royal Society Open Science.
Чого хотіли досягти науковці відмовою від Facebook?
Оскільки попередні дослідження вже вказували на негативний ефект соцмереж на добробут людей і радикалізацію їхніх поглядів, науковці вирішили перевірити це в експерименті. Вони залучили 2246 активних користувачів Facebook і розділили їх на дві групи: одна деактивувала Facebook, а інша — ні. Тим, хто деактивував Facebook, але продовжував заходити у стрічку, надсилали автоматичні повідомлення з нагадуванням цього не робити.
Додатково частині учасників, які відмовилися від Facebook, надсилали інформаційні повідомлення про небезпеки залежності від соцмереж, публікації особистих даних і дезінформації, разом із рекомендаціями бути ввічливішими в інтернеті. Як виявилося, ці повідомлення мали мінімальний вплив і не покращували ані самопочуття людей, ані їхню політичну обізнаність. Попри часті звинувачення соцмереж у поширенні фейкової інформації, ті, хто продовжував користуватися Facebook, виявилися більш обізнаними в актуальних політичних подіях у Франції.
Таким чином, науковці довели, що для покращення досвіду користування соцмережами недостатньо лише інформування про ризики. Самі соціальні платформи повинні впроваджувати політику, яка б протидіяла дезінформації та поляризації суспільства, а також запобігала поширенню контенту, що може шкодити психічному здоров’ю.
- Дослідження соцмереж, зокрема Х і Facebook, показало, що пости з підтримкою України та прославлянням її захисників відгукнулися користувачам краще, ніж публікації з ненавистю до росіян.
- А експеримент, де психологи запропонували учасникам подумати, перш ніж робити репост, допоміг зменшити поширення фейкової інформації.