Олені й лисиці в Чорнобильській зоні відчуження стали менш активними вночі під час російської окупації в лютому-квітні 2022 року. Зміну добових ритмів цих і ще дев’яти видів ссавців у зоні відчуження зафіксували за допомогою камер-пасток, які працювали ще з 2021 року. Це суперечить природній поведінці тварин, коли вони у відповідь на контакти з людьми стають більш активними вночі та, відповідно, менш активними вдень. Дослідження опублікували в журналі Science.
Фото оленя благородного в Чорнобильській зоні відчуження вночі (зроблене не в період проведення дослідження). Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
Як вдалося відстежити поведінку тварин під час війни?
Війна має значний вплив не лише на людей, але й на тварин. Причому цей вплив не завжди однозначно негативний, наприклад, демілітаризовані зони та закриті від цивільних території можуть ставати прихистком для тварин, що знаходяться під загрозою через діяльність людини. Водночас активні бойові дії загрожують тваринам через імовірність підриву снарядів, браконьєрство та знищення середовища проживання, як-от під час горіння лісів через російські обстріли. Але загалом вивчати вплив війни на тварин надскладно через небезпеку для самих науковців.
Ще до повномасштабного російського вторгнення Чорнобильська зона відчуження була місцем дослідження того, як спричинена людьми катастрофа впливає на довкілля. Разом із цим, вона стала прихистком для тварин, популяції яких в інших регіонах України зменшуються через діяльність людини. Тому з 2021 року в зоні відчуження розгорнули програму спостереження за риссю звичайною (Lynx lynx) за допомогою камер-пасток. Дані з цих камер і стали основою дослідження міжнародної команди науковців на чолі з фахівцями Франкфуртського зоологічного товариства та Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Які тварини змінили свою поведінку через окупацію?
Дослідники порівняли дані 31 камер, які працювали з 19 січня по 6 травня 2022 року — до, під час і після російської окупації, з даними 25 камер, що працювали в тому ж регіоні з 19 січня по 31 березня 2021 року. Ці камери були обладнані інфрачервоними датчиками, які виявляли рух тварин поруч і робили від одного до трьох зображень, зазвичай одне вночі та декілька послідовних удень. Загалом камери зафіксували 14 диких та одомашнених видів ссавців, а науковці сфокусувалися на 11 видах, спостережень яких було достатньо. Для відстеження військової активності, зокрема обстрілів, дослідники поєднали свідчення людей, що залишилися в окупації, та термальні записи з супутників, за якими відстежували площу пожеж.
Карта розташування камер-пасток, які працювали у 2021 (світло-коричневі точки) і 2022 (чорні) роках. Kudrenko et al. / Science, 2026
Так з’ясувалося, що нічна активність і кількість фіксацій у цей час доби зменшилася для оленя благородного (Cervus elaphus) та лисиці звичайної (Vulpes vulpes). Також вона була дещо меншою для козулі (Capreolus capreolus) і лося звичайного (Alces alces), але така зміна може бути пов’язаною і з сезонними коливаннями активності цих видів.
Водночас науковці виявили відмінності у поведінці двох видів, які зазвичай подібним чином реагують на людську діяльність, — оленя й козулі. У дні з інтенсивнішими обстрілами імовірність зафіксувати камерою козулю була нижчою, ніж зазвичай. А для оленя, навпаки, збільшилася імовірність виявлення, особливо вночі. Такі відмінності можуть свідчити про те, що олені пристосувалися до нових загроз краще, а козулі залишаються більш вразливими. Водночас заєць сірий (Lepus europaeus) виявився єдиним видом, для якого виявили збільшення денної активності в ті ж дні, коли зафіксували пожежі в регіоні.
Не всі дикі тварини однаково уникали людських поселень у період окупації. Наприклад, свині дикі (Sus scrofa) і єнотоподібні собаки (Nyctereutes procyonoides) уникали людей, тоді як рисей і лисиць, навпаки, частіше фіксували біля поселень. Імовірно, це пов’язано з тим, що хижаки використовували людські поселення як джерело більш доступної їжі.
Як дослідження допоможе відстежувати наслідки війни?
Результати дослідження показали, що поєднання наземних камер-пасток із даними з супутників може бути корисним для відстеження активності диких тварин у зонах ведення бойових дій. Це важливо тому, що більшість даних про наслідки війни для довкілля збирають уже після її завершення, й іноді це може бути запізно для захисту чи відновлення екосистеми.
Водночас дослідження показало, що навіть у межах одного регіону та однакових умов різні тварини неоднаково пристосовуються до постійної загрози. При цьому науковці припускають, що розмір Чорнобильської зони відчуження та її статус природоохоронної території ще до окупації частково пом’якшили вплив війни на тварин. Тож більш фрагментовані екосистеми та тварини в них можуть бути вразливішими до наслідків бойових дій.
Як російське вторгнення змінило природу
🦇 Руйнування або повне знищення будинків, які кажани вечірниці використовували для зимівлі у Харкові, через обстріли призвело до смерті семи тисяч особин цього виду.
🦅 Повномасштабне російське вторгнення також змусило хижих птахів великих підорликів змінити свої шляхи міграції через територію України.
🐝 Але вплинуло вторгнення не лише на тварин в Україні: його вплив на бджіл у всьому світі вже назвали серйознішим за шкоду від пестицидів і мікропластику.
💵 Загалом же кліматичні збитки від російського вторгнення лише у перші два роки війни оцінили в 32 мільярди доларів — здебільшого через руйнування інфраструктури та пожежі.
📖 А про те, як бойові дії та постійні обстріли впливають на популяцію безпритульних собак в Україні, ми розповідали в матеріалі «Собаки війни».
📔 Про те ж, як навіть під час окупації в Чорнобильській зоні відчуження українські науковці продовжували дослідження, — читайте в матеріалі «Чорнобиль за 40 років після трагедії».
