Немовлята охочіше обговорили рукотворні об'єкти, ніж природні

Діти віком до півтора року при взаємодії з рукотворними предметами видають більше звуків, ніж при взаємодії з природними об'єктами, показало дослідження британських, французьких та замбійських вчених. Із цього автори дослідження роблять висновок, що штучні об'єкти краще сприяють розвитку мовлення у дітей, про що пишуть у журналі Scientific Reports.

Yuri Shirota / Unsplash

Yuri Shirota / Unsplash

Як об'єкти сприяють розвитку мовлення?

Поки діти не навчилися вимовляти слова, вони активно лепечуть, тобто видають різноманітні беззмістовні звуки. Ця стадія необхідна для тренування мовного апарату та розвитку мовлення: що частіше й різноманітніше дитина лепече, то швидше вимовляє перші слова. Зі свого боку, лепетання залежить від ситуації. Наприклад, відомо, що немовлята частіше «говорять» при взаємодії з предметами, як-от іграшками, ніж із людьми. А науковці на чолі з психологами Університету Портсмута вирішили дослідити, чи залежить вокалізація дітей від походження цих предметів. Вони поспостерігали за 58 немовлятами віком від 4 до 18 місяців із сільської місцевості в Замбії. Там батьки часто залишають малят гратися з наданими їм об'єктами без пильного нагляду, що дозволяє оцінити взаємодію дітей із предметами з мінімальним зовнішнім впливом.

Як відрізняється лепетання дітей про різні предмети?

Переважно діти мали доступ до рукотворних об'єктів у вигляді предметів побуту, як-от чашки, взуття, шкарпетки, і лише десятеро використовували дитячі іграшки. Водночас усі вони могли взаємодіяти і з природними об'єктами, зокрема листям, палицями, плодами. Проте з'ясувалося, що природні об'єкти викликають у малюків утричі менше бажання полепетати, ніж рукотворні. І саме побутовим предметам і іграшкам діти віддають перевагу, коли мають змогу обирати. Із цього дослідники роблять висновок, що штучні об'єкти сильніше сприяють розвитку мовлення у дітей, ніж природні.

З іграшками ситуація зрозуміліша, оскільки вони створені спеціально для дітей з урахуванням того, щоб привертати їхню увагу. Пояснити схильність дітей до побутових предметів важче, але вчені припускають, річ у тому, що ці об'єкти мають функціональне призначення для людей, що заохочує немовлят взаємодіяти з ними, особливо, коли вони бачили таку взаємодію у старших дітей чи дорослих.

Діти людей не єдині, хто беззмістовно лепоче, поки малий. Ба більше, недавнє дослідження показало, що лепетання немовлят та дитинчат кажанів має багато спільного.