У мурашиних маток виявили схильність з’їдати заражених смертельними патогенами личинок задля протидії розповсюдженню інфекції та збереження ресурсів на відкладення нових яєць. Як виявилося, така поведінка допомагає їм захистити майбутню колонію й отримати поживні речовини для її заснування, коли матка вже знаходиться в гнізді та існує лише користуючись з власних запасів. Що цікаво, коли колонія вже утворена, а доглядом за личинками займаються робочі особини, вони просто виносять заражених личинок з гнізда, а не з’їдають їх. Дослідження поведінки мурах опублікували в журналі Current Biology.
Наскільки безпечно маткам їсти хворих личинок?
Знаючи, що поїдання заражених личинок практикують інші види тварин, зокрема риби та терміти, науковці провели експеримент з чорними садовими мурашками (Lasius niger) та їхніми патогенами — грибами Metarhizium. Як виявилося, матки за змінами у будові покривних тканин личинки визначали, які з них заражені грибком. Щоб переконатися, що матки не з’їдають просто усіх загиблих личинок, науковці підклали маткам хворих і вбитих холодом личинок, і саме хворих мурахи з’їдали частіше.
Дослідники припустили, що не заразитися грибком самим мурашиним маткам допомагає їхня антимікробна отрута, яку вони проковтують разом із личинками. Але нейтралізувати хворих їм потрібно вчасно: як встановили в експерименті, якщо на поверхні личинки вже з’явилися спори грибка, то матка могла загинути від їхнього поїдання. А навіть якщо вона виживала, її майбутнє потомство помирало від інфекцій.
Крім того, що поїдання заражених личинок запобігає поширенню інфекції в колонії, воно також надає необхідні ресурси для відкладання наступних яєць. Як виявилося, матки відкладали на 55 відсотків більше яєць, якщо практикували канібалізм до личинок. Це може пояснити, чому робочі особини не їдять заражених личинок — їм не потрібен білок у таких кількостях, як маткам, й у великих кількостях він може навіть скорочувати тривалість їхніх життів.
Що ще допомагає мурахам захиститися від інфекцій
🐜 Раніше науковці виявили, що мурахи здатні розпізнавати заражені рани й обробляти їх кислотою з антимікробними властивостями. В інших же випадках вони ампутують членам колонії заражені кінцівки.
🦠 Щоб захиститися від інфекцій зі споживаної їжі, мурахи ковтають власну мурашину кислоту. Це запобігає розповсюдженню інфекцій у тісних просторах мурашиних колоній.
💊 А лікуватися від зараження патогенним грибком мурахам, схоже, допомагає споживання попелиць. Вони містять біологічно активні сполуки, які допомагають боротися з інфекцією.