Мурахи ампутували ноги своїм родичам, щоб захистити їх від зараження патогенними бактеріями. Імовірно, такий захисний механізм виник у мурах роду Camponotus через відсутність антимікробних залоз, секрет яких захищає від патогенів інших мурах. Це вперше здатність розуміти необхідність ампутації та проводити її помітили не у людей. Про відкриття повідомили у журналі Current Biology.
Що спонукало мурах до ампутації?
Щоб вивчити, як мурахи без антимікробних залоз захищаються від патогенів, науковці дослідили флоридських мурах-теслярів Camponotus floridanus. Вони виявилися здатними не просто проводити ампутації, але і розрізняти, які рани потребують такого лікування, а які — ні.
Наприклад, коли рани були у районі стегна, то мурахи вдавалися до ампутацій у 76 відсотках випадків, що підвищувало ймовірність виживання мурах після інфікування смертельною для них бактерією синьогнійною паличкою. Для цього вони спочатку облизували рану, а потім багаторазово кусали ногу біля стегнового суглоба, щоб ампутувати її.
Коли ж рани були у районі гомілки, мурахи не проводили ампутації, імовірно, через те, що вони малоефективні. Річ у тім, що рани у стегні пошкоджують циркуляцію гемолімфи, аналогу крові у комах, і заважають поширенню патогену в організмі, а інфекція від ран у гомілках швидко поширюється організмом і ампутація кінцівки не захищає від цього.
Як ще мурахи захищаються від хвороб
🥣 Раніше мурахи цього ж виду, Camponotus floridanus, виявилися схильними вживати власну мурашину кислоту після їди чи пиття, щоб захиститися від інфекцій у травній системі.
🍄 Після інфікування грибами мурахи виду Formica fusca перейшли на раціон із попелиць, біологічно активні речовини з яких, імовірно, допомагають мурахам боротися з інфекцією.
🤕 А мурахи іншого виду, африканські Megaponera analis, виявилися здатними розпізнавати інфіковані та неінфіковані рани. І щоб їх полікувати, вони обробляли рани протимікробним секретом своєї слини.