Науковці змогли виявити механізм, завдяки якому мізки двох людей під час діалогу синхронізуються, демонструючи подібну активність, — з'ясувалося, мізки однаково сприймають слова у контексті. Тобто, якщо один співрозмовник каже «ключ» у значенні «те, що відкриває замок», а інший правильно розуміє значення слова, то у них обох активуються одні й ті ж ділянки мозку. Дослідження опублікували в журналі Neuron.
Синхронізація мізків співрозмовників за активністю нейронів. Neuron / Zada et al.
Як саме синхронізувався мозок людей?
Дослідники відслідковували активність кори головного мозку за допомогою вбудованих датчиків у людей з епілепсією. Це допомогло їм краще, ніж за допомогою інших методів, розрізняти активність у сусідніх ділянках мозку. Інтерпретувати цю активність, пов'язуючи її з контекстом слів, допоміг штучний інтелект.
Виявилося, що активність нейронів, пов’язаних з якимось словом, досягала піку за 250 мілісекунд до того, як один співрозмовник вимовляв це слово. А у другого ті самі нейрони активувалися за 250 мілісекунд після того, як він чув його. Таким чином, науковцям вдалося довести, що співрозмовники поділяють спільний «мовний простір», а штучний інтелект здатен успішно розшифровувати особливості цього простору, такі як контекст сказаного.
Як мовлення пов’язане з активністю мозку
🗣 У мозку виявили ділянку, яка відповідальна за планування мовлення — воно відбувається здебільшого у лобно-скроневій зоні. Це відкриває можливості для лікування людей з порушеннями мовлення, наприклад, внаслідок інсульту.
🧠 Алгоритм штучного інтелекту зміг розпізнати ознаки хвороби Альцгеймера в людей за записом їхніх розмов. Це може допомогти краще прогнозувати неврологічні порушення в людей.
🎵 Записи мозкової активності людей у відповідь на почуту пісню допомогли науковцям реконструювати композицію. У майбутньому це може допомогти зі створенням синтезаторів голосу для людей з порушенням мовлення.