Кліпання виявилося механізмом не просто для зволоження й очищення поверхні очей, а й для кращого сприйняття візуальної інформації. Так, при кліпанні люди у дослідах змогли легше розібрати загальну картину у полі зорі завдяки зміні світла, яке досягає сітківки під час швидкого опускання повік. Так виникає інший тип візуального сигналу для мозку, у порівнянні з поглядом на щось із розкритими очима та сконцентрованими на окремій точці. Це може пояснити, чому часте кліпання еволюційно закріпилося, попри те, що через нього люди до 8 відсотків часу проводять із заплющеними очима. Дослідження опубліковане у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
GIPHY
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Що вказало на призначення кліпання?
Прагнучи з'ясувати, чому люди кліпають частіше, ніж це потрібно для зволоження ока, вчені постежили за сприйняттям візуальної інформації у людей. Вони поспостерігали за рухами очей 12 добровольців у той час, як вони роздивлялися картинки різної контрастності на екрані, за допомогою високочутливої камери. Додатково вчені використали комп'ютерне моделювання та провели спектральний аналіз, що дозволило уточнити, скільки і якого світла потрапляє до очей людей у процесі моргання та з розкритими очима.
У порівнянні з тим, коли учасники фіксували зір на екрані, у процесі кліпання зміна світла, що потрапляло до очей, посилювала стимуляцію сітківки. І цей ефект покращував здатність бачити загальну картину, попри те, що він супроводжувався коротким повним закриттям очей. Вчені порівнюють це явище з покращенням чіткості зору від мимовільних швидких рухів очей, відомих як сакади.
- Хоч кліпання часто називають найшвидшим рухом людського тіла, насправді це не так. Дослідники розрахували, що швидшим за нього є клацання пальцями.