Літохолева кислота, яку в нормі виробляють бактерії кишківника, виявила такий самий вплив на старіння, як і обмеження калорій. В експериментах на плодових мушках дрозофілах і червах нематодах вона виявилася здатною подовжувати життя тварин, а у мишей відновила ослаблені віком м’язи. Наразі сполуку випробовують на приматах, щоб перевірити її здатність збільшувати тривалість життя тварин, чий організм схожий на людський. Про це розповіли у Science.
Наскільки збільшилася тривалість життя тварин?
Оскільки уже відомо, що обмеження калорійності раціону на 10-50 відсотків від норми може збільшувати тривалість і покращувати якість життя, науковці шукали сполуки, які опосередковують таку дію зміни раціону. Вони виявили понад 200 молекул, рівень яких підвищувався за умов обмеження калорій у мишей. Однією з таких сполук була літохолева кислота, яку виробляють з жовчних кислот бактерії кишківника.
Додавання літохолевої кислоти до раціону дрозофіл подовжило їх життя на 7-10 відсотків, а у нематод — на понад 20 відсотків. Додавання її до води мишей покращило їхню чутливість до інсуліну та збільшило кількість мітохондрій, тобто відповідальних за вироблення енергії частин клітин. Миші, що отримували таку добавку, також могли пробігти більшу дистанцію та мали кращу м’язову силу, але тривалість їхнього життя збільшилася не так суттєво, як у нематод і дрозофіл. У наступних дослідженнях науковці перевірять, чи може вона подовжувати життя у ссавців і людей, однак результати на мишах вже показують, що вона може покращувати його якість.
Що відомо про користь і шкоду голодування
🍽 Голодування протягом доби двічі на тиждень покращило здатність імунних клітин боротися з раком, зробивши їх стійкішими до токсичного оточення пухлин.
😋 А для схуднення інтервальне голодування кожного другого дня виявилося не ефективнішим за звичайне обмеження калорійності раціону.
💔 При цьому люди, які практикували інтервальне голодування, мали на 91 відсоток вищий ризик смерті від серцево-судинних захворювань.
🦠 Водночас сильне обмеження калорій теж мало негативний ефект: воно знизило різноманітність і чисельність кишкової мікрофлори та збільшило кількість патогенних бактерій.