Представники мадленської культури, які були поширені в Європі приблизно 15 тисяч років тому, практикували канібалізм як частину ритуального поводження з померлими, а не через дефіцит ресурсів. На це вказав аналіз кісток зі стоянок цих людей, проведений британськими вченими й опублікований у журналі Quaternary Science Reviews.
Ким були ці люди?
У період від близько 23 до 13 тисяч років тому на теренах Європи панували дві культури людей — епіграветська та мадленська. Представники першої, яка була поширена зокрема на території України, ховали людей подібно до теперішніх звичаїв, у землі і часто з цінними речами. Тоді як люди мадленської культури, яка поширювалася на територіях північно-західної Європи, часто поїдали тіла своїх мертвих родичів і переробляли їхні кістки на інструменти. Дослідники висували різні гіпотези на пояснення канібалізму мадленьских людей. Одна з них стверджувала, що людоїдство було вимушеним кроком, на який наштовхнули суворі холодні зими із дефіцитом поживи. Щоб перевірити її, науковці Музею природничої історії в Лондоні ретельно проаналізували дані про людські кістки, знайдені на 59 стоянках представників мадленської культури у Європі.
Що вказало на причину канібалізму?
Здебільшого кістки людей були представлені фрагментами черепа, на яких були чітко помітні сліди оброблення. Два з них навіть перетворили на чаші, вказуючи, що поводження з рештками померлих було не заради звичайного добування ресурсів, а частиною ритуалу. На ритуальність також вказало те, що канібалізм не був пов'язаний із окремою локацією, а практикувався на всій території, що її населяли мадленські люди. Якщо додати ще й свідчення з попередніх досліджень, що мадленські люди активно полювали на тварин й не надто страждали від голоду, то найімовірнішим поясненням канібалізму напрошується те, що він був елементом культури цих людей.
- Культура поїдання людей та перероблення їхніх кісток в інструменти збереглася у Європі й протягом V-II тисячоліть до нашої ери, як на це вказали людські рештки з іспанської печери.