Бонобо вказали на розташування їжі людині, яка не бачила, куди її сховали. Це може свідчити про здатність бонобо й інших приматів розпізнавати, коли іншій особині щось невідомо, та ділитися інформацією. Раніше таку здатність приписували лише людині. Підтвердження ж того, що інші примати також діляться інформацією зі своїми необізнаними родичами, свідчить про їхню розвинену комунікацію та здатність до співпраці. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Чому важливо, чи вміють бонобо розрізняти чуже незнання?
У людей виділяють так звану модель психічного стану, яка допомагає розуміти чужі емоції та думки. Згідно з нею, людина може, наприклад, передбачити дії іншої людини у схожих умовах або зрозуміти, коли інша людина чогось не знає. Ця модель є однією із ключових навичок для соціалізації та співпраці, а труднощі з нею виникають у людей з розладами аутистичного спектра, шизофренією та залежностями від психоактивних речовин.
Водночас протягом довгого часу вважали, що ця модель відсутня в інших приматів, навіть у найближчих родичів людини — шимпанзе (Pan troglodytes) та бонобо (Pan paniscus). Утім науковці вже помічали шимпанзе за різними формами співпраці та навіть виявили, що вони здатні передавати навички між різними групами. Тож дослідники з Університету Джонса Гопкінса в США вирішили перевірити, чи пов’язана співпраця у приматів із наявністю в них моделі психічного стану.
Як бонобо ділилися з людьми знаннями про їжу?
Дослідники проводили експерименти з трьома самцями бонобо, які є близькими родичами шимпанзе та людини, у дослідницькому центрі, де займаються захистом цих тварин. Під час експерименту одному з бонобо перший науковець показував, під який із трьох стаканчиків ставив смаколик, тоді як другий або спостерігав за цим, або перебував за ширмою. Коли смаколик був під стаканчиком, другий дослідник запитував у бонобо, під яким саме стаканчиком шукати смаколик. Якщо бонобо показував правильно, то міг отримати смаколик.
За теорією науковців, якщо бонобо розуміли, коли іншій особині щось невідомо, то вони мали вказувати на стаканчик лише тоді, коли другий науковець знаходився за ширмою. Так і сталося — коли ширму забирали, бонобо крізь сітку вольєра вказували на правильний стаканчик, іноді тицяючи в його бік кілька разів поспіль. Коли ж науковець міг бачити, куди сховали смаколик, то бонобо просто чекали, поки їм його дадуть.
Чим цікава здатність бонобо розпізнавати чуже незнання?
Експеримент показав, що бонобо здатні розуміти, що думки інших особин відрізняються від їхніх власних — це є основою моделі психологічного стану, яку раніше приписували тільки людям. Крім того, здатність бонобо розпізнавати чуже незнання свідчить про те, що вони одночасно тримають в голові дві картини світу: власну та іншої особини. Відкриття цих здатностей у приматів розповість більше про те, як еволюціонував мозок приматів і як у людей з’явилася свідомість і здатність розуміти інших.
Як виявляється співпраця у приматів
🙉 Навіть дорослі шимпанзе іноді граються між собою — усе для того, щоб покращити свою співпрацю під час полювань чи сутичок з іншими групами, які стаються після таких ігор.
🙈 Також шимпанзе обробили свої та чужі відкриті рани комахами. Що цікаво, до них такий спосіб самолікування в дикій природі не помічали.
🙊 Зрештою, жестову мову шимпанзе, яку вони використовують для спілкування з іншими членами своєї групи, науковці назвали подібною за темпом до людської.