Ін'єкція препарату генної терапії у мозок зменшила тягу макак до надмірного споживання алкоголю. Підхід спрацював завдяки збільшенню вироблення гормону задоволення дофаміну у частині мозку, що залучена до роботи системи винагород, пишуть науковці у журналі Nature Medicine.
GIPHY
Яким чином спрацює генна терапія проти алкоголізму?
При тривалому споживанні надмірної кількості алкоголю у мозку порушується робота системи винагород. У такому разі, випиваючи чергову порцію, нейрони цієї системи у зоні вентральної області покриву виділяють дозу дофаміну — гормону, що серед іншого опосередковує відчуття задоволення. Водночас без алкоголю нейрони виробляють менше нормальної кількості дофаміну, сприяючи пригніченому стану. Це змушує людину випивати ще більше, щоб почуватися краще, і часто перешкоджає виліковуванню від алкоголізму. Прагнучи виправити це порушення, науковці Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Орегонського національного дослідницького центру приматів очолили випробування генної терапії алкоголізму на тваринах. За їхнім задумом, генетичне втручання, яке збільшить вироблення дофаміну без алкоголю, посприяє відвиканню від випивання.
Як перевіряли генну терапію?
Науковці провели перше тестування на підсаджених на алкоголь макаках резусах, які протягом шести місяців щодня випивали етанол у дозі, яка рівнозначна 9 алкогольним напоям на день для середньої людини. Половині із них ввели ін'єкцією у мозок модифіковані аденоасоційовані віруси, які доставили у клітини вентральної області покриву ген білка GDNF. Ця речовина відіграє ключову роль у виробленні дофаміну спеціалізованими нейронами, які під тривалим впливом алкоголю стають менше його виділяти. Чотирьом іншим макакам ввели ін'єкцію неактивного розчину для порівняння. Після втручання всім тваринам цілком обмежили доступ до алкоголю, щоб зімітувати період утримання, а потім на один місяць знову надали алкоголь.
Як показав себе підхід у дослідах?
Після періоду без алкоголю макаки, яким ввели неактивний розчин, знову взялися багато пити. Причому у перші дні вони випивали навіть ще більше спирту, ніж у середньому до періоду утримання. Натомість у лікованих генною терапією макак тяга до алкоголю знизилися. Протягом наступних 12 місяців, які еквівалентні близько 10 людським рокам, вони пили на 90 відсотків менше за контрольних тварин і пізніше поверталися до алкоголю. А рівень дофаміну у їхній вентральній області покриву був у 5,8 раза більшим, ніж у нелікованих генною терапією родичів.
Науковці сподіваються, що їхнє випробування ляже в основі нового ефективного лікування алкозалежності, хоч вони й наголошують на тому, що їхні результати попередні та отримані на невеликій кількості тварин. У майбутньому, можливо, навіть не доведеться проводити безпосереднє втручання у мозок пацієнтів, зімітувавши дію ін'єкції генної терапії більш звичною формою ліків, як-от пігулками.
Інші спроби лікування алкоголізму
🍄 Попередні досліди свідчать, що псилоцибін може знижувати тягу до алкоголю у залежних
🌿 Між тим, аналог іншого рослинного психоделіка, позбавленого психоактивної дії, теж може спрацювати
💊 Дієвість на тваринах показала й комбінація ліків, один із яких початково розробили як засіб, що перешкоджає відторгненню трансплантованих органів
👋 Підпишіться на наш телеграм-канал чи інстаграм та не пропускайте найцікавіше зі світу науки!