Комбінація двох ліків зменшила тягу залежних мишей до алкоголю

Американські дослідники розробили потенційне нове медикаментозне лікування алкогольної залежності. Воно полягає у застосуванні двох препаратів, один із яких, власне, бореться із алкозалежністю в мозку пацієнта, а інший — перешкоджає виникненню побічних ефектів від першого. Перші позитивні результати такого лікування показані в дослідах на мишах та опубліковані в журналі Nature Communications.

InsideScientific

InsideScientific

Чому вивчали саме алкогольну залежність?

Вживання алкоголю є частиною багатьох культурних, релігійних та інших соціальних взаємодій, які покликані викликати задоволення в учасників дійства. Однак часом у людей стирається межа допустимого випивання, яка проявляється нездоровою тягою до алкоголю, алкоголізмом. Це дуже поширений ментальний розлад, який у середньому вражає близько 10-15 відсотків популяції. Він завдає значних страждань самому хворому та його рідним, а також супроводжується значними економічними збитками. Всупереч поширеності та важкості стану, лікування його наразі сильно обмежені. Наявна медикаментозна терапія сприяє формуванню в пацієнтів негативної асоціації із вживанням алкоголю, але деякі з цих препаратів вимагають перед початком лікування, щоб хворий певний час був тверезим, а крім цього мають не завжди високу ефективність. Натомість дослідники Каліфорнійського університету в Сан-Франциско намагалися створити більш гнучкий, але не менш ефективний терапевтичний підхід.

Над чим працювали вчені?

Науковці вивчали дію на організм препарату рапаміцину. Це лікарський засіб, який використовується для пригнічення роботи імунної системи у пацієнтів після трансплантації органів, щоб запобігти їх відторгненню. Попередні роботи науковців також вказували, що рапаміцин здатен зменшувати тягу до спиртного в алкозалежних мишей. Йому це вдається завдяки блокуванню в мозку тварин ферменту mTORC1, який активується алкоголем та бере участь у формуванні асоціації алкоголю із винагородою.

Здавалося б, цього достатньо для боротьби з алкоголізмом, але mTORC1 ще відіграє важливі ролі в інших частинах тіла, зокрема печінці та легенях. Тож використання рапаміцину призводило до виникнення серйозних побічних ефектів у мишей, як-от інтоксикацій, заражень крові, тромбозів та порушень толерантності до глюкози. Тому вчені створили молекулу RapaBlock, здатну блокувати активність подібної до рапаміцину молекули RapaLink-1. Її особливість у тому, що вона занадто велика для проникнення в мозок, а значить там вона не зможе перешкодити пригніченню ферменту mTORC1, але водночас запобігатиме негативним ефектам лікування алкоголізму в інших органах тіла.

Наскільки ефективна така комбінація ліків?

Звісно, перше випробування терапевтичного підходу перевірили на створених генетичною інженерією мишах із алкогольною залежністю. Тварин розділили на три групи, у залежності від лікування. Перших узагалі не лікували, другі отримували лише блокувальний mTORC1 RapaLink-1, а треті — RapaLink-1 у комбінації з його інгібітором RapaBlock. Усім мишам дали змогу споживати алкоголь, якщо їм захочеться.

Зрештою у тварин, які приймали RapaLink-1 помітно знизилася тяга до алкоголю, у порівнянні з контрольною групою. Але якщо приймання самого RapaLink-1 призводило до виникнення небажаних побічних ефектів, то у мишей, що отримували комбінацію двох препаратів, жодних негативних явищ не спостерігали.

Науковці сподіваються, що розроблений ними лікувальний підхід у майбутньому можна буде застосовувати для лікування залежностей не тільки від алкоголю, а й інших наркотиків. А зараз головне, щоб наступні дослідження попередньо підтвердили безпечність та ефективність терапії та дійшли до випробувань на людях. Зокрема, поки що не зрозуміло, чи матиме такий самий ефект застосування комбінації ліків на жіночих особин, яких не було в цьому дослідженні, а також не зрозумілий довготривалий вплив терапії.

Раніше ми писали, що вченим вдалося зменшити тягу мишей до алкоголю та героїну за допомогою аналога природного психоделіка, позбавленого галюциногенних та токсичних властивостей.