Стовбурові клітини з людського плода вперше випробували на людях для лікування важкої форми розсіяного склерозу. Перше тестування вказало на безпечність процедури і її потенційну можливість пригнічувати атрофію мозку та захищати нервову систему. Результати опубліковані в журналі Nature Medicine.
Ступінь атрофії мозку (синій) у людини з групи низької дози стовбурових клітин (зверху) та високої (знизу). Angela Genchi et al. / Nature Medicine, 2023
Навіщо вдаватися до такого способу?
Розсіяний, або множинний, склероз є важкою автоімунною хворобою, за якої імунна система пацієнта атакує власні нервові волокна, руйнуючи їхню мієлінову оболонку, яка забезпечує ефективну передачу нервових імпульсів. Зараз є ліки, які можуть полегшити стан хворих на рецидивно-ремітуючий розсіяний склероз, для якого характерне чергування ремісій та рецидивів у симптоматиці, однак немає ефективних способів допомогти людям, у яких розсіяний склероз у формі прогресуючого захворювання.
Потенційним рішенням розглядається трансплантація нейрональних стовбурових клітин, які можуть перетворитися у різні клітини нервової системи. Вони можуть замінити собою пошкоджені нейрони, а також захистити інші виробленням протизапальних та нейропротекторних сполук. На це вже вказували досліди на тваринах, а зараз італійські вчені вирішили випробувати ідею на людях. Поки що більше стосовно безпечності підходу, а не ефективності.
Як використали клітини ембріона?
Нейрональні стовбурові клітини взяли з нервової системи 10-12-тижневого плода, отриманого після добровільного аборту. У лабораторії клітини розмножили, а після цього ввели у спинномозковий канал 12 дорослим пацієнтам із прогресуючим розсіяним склерозом, внаслідок якого вони були прикуті до ліжка. Учасників розділили на чотири групи, кожна з яких отримала різну дозу стовбурових клітин, і спостерігали за ними протягом двох років.
Який ефект отримали від лікування?
Найперше, втручання не спричинило у пацієнтів серйозних побічних ефектів. Якщо небажані явища й були, то тимчасові й легкі, як-от головний біль або м'язова напруженість. МРТ-сканування також не виявило ознак відторгнення трансплантатів або пошкодження спинного чи головного мозку внаслідок терапії.
Про ефективність лікування судити зарано, тим більше, що жоден учасник не покращив моторні функції і не встав з ліжка, але вчені відмічають окремі позитивні зміни, які можуть вказувати на дієвість терапії. Так, в учасників, які увійшли у дві групи з вищою дозою стовбурових клітин, за два роки помітно менше прогресувала атрофія сірої речовини та мозку загалом, ніж у двох групах із нижчою дозою. У спинномозковій рідині цих людей також виявили вищі рівні речовин із нейропротекторною дією.
Тож, можливо, потрібно більше часу, щоб проявилася здатність терапії зменшувати симптоми хвороби. Зважаючи на безпечність, трансплантацію стовбурових клітин від ембріонів варто протестувати на більшій кількості пацієнтів, висновують автори.
Причини розвитку розсіяного склерозу достеменно невідомі, але масштабне дослідження минулого року дало вагоме свідчення на користь гіпотези, що захворювання пов'язане з дуже поширеною у дорослих людей інфекцією.