Нейробіологи з Кембриджа засумнівалися в ефективності лікування хвороби Альцгеймера антитілами за допомогою схвалених до використання препаратів леканемаб і донанемаб. Окрім цього, науковці звернули увагу на значний ризик появи серйозних побічних ефектів препаратів. На їхню думку, ці препарати можуть підійти не всім, і слід витрачати додаткові кошти на визначення придатності препарату для конкретного пацієнта. Свої висновки науковці виклали у Alzheimer's & Dementia: The Journal of the Alzheimer's Association.
Alfred Pasieka / Corbis
Як лікують хворобу Альцгеймера антитілами?
Лікування хвороби Альцгеймера значною мірою базується на гіпотезі про те, що симптоми деменції викликає накопичення в мозку бляшок патологічного білка бета-амілоїда. Боротися з накопиченням цього білка пропонують препаратами моноклональних, тобто специфічних до одного антигена, антитіл, які будуть зв’язуватися з бета-амілоїдом та стимулювати імунну систему його знищувати.
Зокрема, у 2021 році Управління з продовольства та медикаментів США дозволило використовувати препарат моноклональних антитіл адуканумаб, який став першим схваленим препаратом проти хвороби Альцгеймера за останні 18 років. Слідом за ним схвалили також використання подібних препаратів — леканемабу та донанемабу. Утім, враховуючи суперечності в результатах клінічних досліджень цих препаратів, британські та нідерландські науковці взялися перевіряти їхню ефективність.
Що вдалося дізнатися про ефективність препаратів проти хвороби Альцгеймера?
Науковці розглянули доцільність використання донанемабу та леканемабу на рівні клінічних ефектів, користі для популяції та викликів для системи охорони здоров’я. Як виявилося, у клінічних випробуваннях цих препаратів їх короткостроковий терапевтичний ефект був недостатньо значущим, щоб лікарі могли відмітити покращення когнітивних здібностей у пацієнтів, які їх приймали.
Крім того, в учасників дослідження часто зустрічалися тяжкі побічні ефекти, такі як набряк мозку, а у третій фазі випробувань донанемабу загинули троє людей. Також невідомо, чи зберігається ефект цих препаратів довше, ніж 18 місяців, протягом яких відбувається клінічне випробування.
Також науковці підкреслили, що ті люди, яких запросили у клінічне дослідження донанемабу та леканемабу, репрезентують лише вісім відсотків усіх людей з початковими стадіями хвороби Альцгеймера, а решта не були включені до вибірки через складність їхньої патології. Тому неможливо стверджувати, що ліки будуть настільки ж ефективними для 92 відсотків людей з хворобою Альцгеймера, як для тих, хто відповідав критеріям включення у вибірку.
Зрештою, навіть якби ці препарати схвалили для маленької підгрупи пацієнтів з хворобою Альцгеймера, системам охорони здоров’я, особливо у небагатих країнах, довелося б використовувати величезні ресурси для того, щоб виявити тих людей, кому підійде таке лікування.
Треба відмовлятися від лікування антитілами?
Незважаючи на виявлені обмеження, вчені не закликають повністю відмовлятися від лікування антитілами, але наголошують на необхідності більш виваженого підходу. Результати дослідження вказують на потребу в додаткових тривалих клінічних випробуваннях леканемабу та донанемабу, які б охоплювали ширшу та більш репрезентативну групу пацієнтів. Водночас науковці підкреслюють необхідність продовжувати пошук альтернативних підходів до лікування хвороби Альцгеймера, які б не зводили її лікування до самої лише боротьби з накопиченням бета-амілоїда.
- Детальніше про те, чому науковці сумніваються в ефективності антитіл для боротьби з хворобою Альцгеймера та як критикують бета-амілоїдну гіпотезу виникнення цієї хвороби, — читайте у нашому матеріалі «Шукаючи правду про хворобу Альцгеймера».
- Наш спільний з компанією Ново Нордіск матеріал «Хвороба Альцгеймера» розповідає детальніше про інші гіпотези появи хвороби Альцгеймера та можливі методи її лікування.