Діти сформували спогади вже у віці 12 місяців

Комп’ютерна томографія мозку немовлят підтвердила, що вони здатні формувати спогади вже у віці 12 місяців, які зберігаються щонайменше протягом кількох хвилин. Досі дослідники вважали, що здатність формувати та пригадувати спогади з’являється лише у віці 3-4 років, тому люди здебільшого не пам’ятають раннє дитинство. Утім тепер перед науковцями стоїть завдання зрозуміти, чому дитячі спогади не зберігаються у дорослому віці. Дослідження опублікували в журналі Science.

Здатність формувати спогади в дітей перевіряли за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. Science

Чому науковці сумнівалися у здатності дітей формувати спогади?

Зазвичай люди не пам’ятають свого раннього дитинства до віку 3-4 років. Пригадування більш ранніх подій пов’язують з тим, що в дорослому віці люди переглядають дитячі фото та слухають історії, тож думають, що дійсно пам’ятають ці події. Водночас дослідження на мишенятах показали, що вони можуть пригадувати більш ранні спогади, якщо активувати в їх мозку нейрони, які відповідальні за формування цих спогадів.

У дітей штучно активувати нейрони науковці не можуть, утім поведінкові дослідження показали, що немовлята у віці 3-6 місяців можуть пригадувати події, якщо показати їм щось пов’язане з цими подіями. Тож науковці з Єльського та Стенфордського університету вирішили дослідити, у якому ж віці в мозку дітей активуються відповідальні за формування спогадів ділянки.

Як перевіряли здатність дітей формувати спогади?

Ще однією перешкодою для вивчення активності мозку дітей було те, що вони рідко можуть всидіти на місці, коли їм проводять магнітно-резонансну томографію (МРТ). Тому науковці розробили методику МРТ спеціально для дітей, коли їхні батьки були поруч, а для вимірювання використовували лише частину апарату МРТ. Завдяки цьому науковці виміряли активність мозку 26 дітей віком від 4 до 25 місяців, яким показували серію зображень людей, при цьому деякі з них повторювалися через кілька секунд або хвилин.

Так науковці з’ясували, що в більшості дітей у віці 12 місяців уже була активною ділянка мозку, гіпокамп, відповідальна за формування спогадів. Коли дітям у цьому віці показували знайоме їм обличчя двічі, в них активувалися одні й ті самі ділянки мозку. Те, що діти справді запам’ятали обличчя, підтверджувало й те, що вони надовше затримували на ньому погляд. У випадках, коли активність гіпокампа була низькою під час першого перегляду зображення, вона залишалася такою ж і під час другого. Це означає, що діти не сформували спогади — так буває і з дорослими, адже люди не запам’ятовують усе, що відбувається довкола.

У деяких молодших за 12 місяців дітей активність гіпокампа під час перегляду знайомих зображень була вищою, ніж в інших старших дітей. Далі науковці хотіли б дослідити, чи впливає вік, у якому в дітей з’являється здатність до запам’ятовування, на те, якою буде їхня пам’ять у майбутньому.

То чому ж люди не пам’ятають свого раннього дитинства?

Досі науковці не знали, на якій зі стадій порушуються дитячі спогади: утворення, закріплення, зберігання чи пригадування. Утім виявлення в дітей здатності запам’ятовувати обличчя вже у віці одного року натякає, що неможливість пригадати дитячі спогади пов’язана не з порушенням їх утворення. Враховуючи здатність дітей і тварин пригадувати спогади за допомогою додаткових стимулів, річ може бути у механізмі пригадування спогадів. Однак краще зрозуміти це допоможуть подальші дослідження.

Як зберігаються спогади

📓 Дослідження за допомогою МРТ показало, що людський мозок розбиває спогади на «розділи книги» за місцем дії й учасниками цих спогадів.

😴 Відомо, що для хорошої пам’яті потрібно добре спати, утім дослідники з’ясували, що за цей зв’язок відповідальна синхронізація мозкових хвиль із ритмом дихання уві сні.

🧠 Сон виявився відповідальним і за те, чому нові спогади не витісняють старі. Як з’ясувалося, процеси формування нових і збереження старих спогадів уві сні чергуються.