Мозок мишей зберіг спогади про раннє дитинство. Мозок людей, можливо, теж

Досліди на мишах показали, що мозок зберігає найперші спогади з дитинства навіть до дорослого віку, але не може їх природно відтворити. Штучною активацією клітин, що кодують спогади, науковцям вдалося повернути дорослим тваринам пам'ять із раннього дитинства. Механізм виявився опосередкований імунною реакцією та може відбуватися і в людському мозку, якому теж властива амнезія дитинства — неможливість згадати події з раннього віку. Дослідження опубліковане у журналі Science Advances.

Annie Spratt / Unsрlash

Що відбувається з ранніми спогадами?

Більшість людей мають доволі обмежену пам'ять про події, які відбулися з ними в ранньому дитинстві, і майже не пам'ятають час до 2-4 років. Однак це не тому, що спогади у той час не формуються. Навпаки, діти довго пам'ятають про події, навіть з періоду немовляти, але забувають їх у процесі дорослішання. Явище відоме як амнезія дитинства і є чи не найпоширенішою формою втрати пам'яті, хоч і вкрай маловивченою.

Відомо, що амнезія дитинства властива не лише людям, а й гризунам, тому ці тварини підходять для вивчення природи феномену у людей. У попередніх дослідах на пацюках науковцям вдалося повернути дитячі спогади тваринам препаратами, які націлюються на окремі нейротрансмітери у мозку та на імунні реакції. Тому виникла гіпотеза, що імунні реакції можуть бути залучені до амнезії дитинства. Оскільки зі збуреннями імунної системи матері пов'язують такі патології як синдром аутистичного спектра, то група науковців Трініті Коледжу в Дубліні вирішили вивчати амнезію дитинства на мишах, які є моделями для дослідження аутизму.

Як допомогли миші?

Науковці спершу навчили маленьких і дорослих мишей боятися клітки, у якій їх ударяло безпечним, але болючим ударом струмом. Відтак через тиждень і два перевіряли, чи тварини все ще бояться клітки, відстежуючи реакцію завмирання біля неї. При цьому частина мишей були нормальними, тоді як інші під час ембріонального розвитку стикнулися із запальним процесом у матері, що його спровокували науковці.

Як поводилися тварини?

Як це показували й попередні дослідження, самці, але не самки, народжені від матерів із імунною реакцією під час вагітності, демонструють нестачу соціальних навичок та повторювані дії, як це властиво людям із аутистичним розладом. Але чого раніше не знали, то це те, що у цих самців також зберігаються ранні спогади дитинства. Нормальні миші завмирали перед кліткою лише коли навчилися її боятися лише у дорослому віці, тоді як страх із дитинства за тиждень зникав. Однак миші з проявами аутизму зберігали в пам'яті негативний досвід і через два тижні.

У наступних дослідах вчені спробували відтворити у дорослих мишей страшні спогади, які ті, здавалося, вже втратили. Активуючи їм вибірково нейрони гіпокампа, що відіграє ключову роль у пам'яті, вчені змусили тварин знову боятися ударів струмом, яких ті зазнавали у ранньому дитинстві. Таким чином автори підтвердили, що дитячі спогади зберігаються у мозку, однак природно порушується процес їх пригадування. За ним стоїть, імовірно, відповідальний за запалення білок імунної системи IL-17a. Коли самкам мишей блокували його вироблення, але вводили штучно під час вагітності, то їхні сини зберігали пам'ять з раннього віку. Наступні вивчення допоможуть уточнити зв'язок амнезії дитинства з імунною системою.

• Миші також допомогли створити прототип ліків, які відновлюють пам'ять після струсу мозку.