Colossal Biosciences заявила про відродження вимерлих 10 тисяч років тому жахливих вовків

Компанія Colossal Biosciences заявила про перший випадок відродження вимерлого виду тварин: жахливих вовків, які востаннє зустрічалися в Північній Америці ще 10 тисяч років тому та могли вимерти через заселення континенту людьми. Для цього в компанії провели генетичне редагування клітин звичайних вовків, надавши їм ключових рис жахливих вовків: більших розмірів тіла, світлого забарвлення та ширшої голови. Але оскільки компанія не опублікувала своїх результатів у жодному рецензованому журналі, науковці поки критично ставляться до цього здобутку. Про це розповіло видання Time.

Навіщо відроджувати вимерлих тварин?

Компанія Colossal Biosciences найбільш відома своїми амбітними планами відродити мамонтів. Щоб досягти цієї мети, фахівці компанії вже почали вживлювати гени мамонтів мишам, що призвело до появи в них довшої рудувато-коричневої шерсті. Також компанія працює над відродженням сумчастого вовка, або тилацина, геном якого вдалося реконструювати минулого року.

Як заявляють у самій компанії, їхньою метою є відновлення біорізноманіття на нашій планеті. Оскільки сучасні родичі вимерлих видів стикаються з різноманітними загрозами, такими як втрата середовища проживання, забруднення довкілля та зміни клімату, дослідження генів вимерлих видів може підказати способи зробити тварин стійкішими. Водночас хижаки, такі як жахливі вовки (Aenocyon dirus) можуть допомогти контролювати популяцію менших тварин, якщо їх випустять на волю.

Наскільки вдалим виявилося відродження вовків?

Для відродження вимерлого виду науковці використали ДНК звичайного вовка (Canis lupus), хоча жахливі вовки відділилися від звичайних і решти представників родини псових ще понад п’ять мільйонів років тому. Також науковці дослідили ДНК жахливого вовка з двох зразків: зуба віком 13 тисяч років з Огайо та кістки черепа віком 72 тисячі років з Айдахо. Порівнявши цю ДНК з геномом звичайних вовків, науковці виявили ряд особливостей, якими відрізнялися жахливі вовки.

Частина черепа вимерлого жахливого вовка, з якої добули ДНК для відновлення виду. Courtesy Colossal Biosciences

Зокрема, вони мали світле хутро, розміри як у найбільших сучасних вовків, ширшу голову, більші зуби та щелепи, сильніші плечі та більш м’язисті ноги, а також виття та скавуління, що відрізнялися від звичайних вовчих. Попри такі відмінності, фахівці Colossal Biosciences заявили, що зробили усього 20 змін у 14 генах (з 19 тисяч генів у геномі вовків), щоб отримати ембріон жахливих вовків зі стовбурових клітин звичайних. Оскільки ген жахливих вовків, який обумовлює світле забарвлення хутра, у сучасних вовків спричиняє також сліпоту, то світле забарвлення отримали за допомогою іншого, який є у сучасних арктичних видів.

Сучасний арктичний вовк із білим забарвленням хутра та дитинча жахливого вовка Рем у віці п'яти місяців. Cephas / Wikimedia Commons & Andrew Zuckerman / Courtesy Colossal Biosciences

Ембріони після цього вживили сурогатним матерям — домашнім собакам, і після 65 днів вагітності у жовтні 2024 року народилися перші дитинчата жахливого вовка. Це були двоє самців Ромул і Рем. Після вживлення сурогатній матері третього ембріона у січні цього року народилася перша самиця Кхалісі. Її назвали на честь героїні серіалу «Гра престолів» і циклу книг «Пісня льоду й полум’я» Джорджа Мартіна: вимерлі жахливі вовки стали основою для вигаданих лютововків, які з’являються у цих творах.

Дитинчата жахливого вовка Рем і Ромул у віці 2 місяців. Colossal Biosciences

У віці шести місяців Ромул і Рем вже мають 1,2 метра завдовжки, а в дорослому віці матимуть усі 1,8 метра. Важать вони 36 кілограмів, а за прогнозами науковців доростуть до 70. Попри відмінності в розмірі, жахливі вовки поводяться так само, як звичайні, уникаючи людей, навіть тих, хто їх виростив.

Що із вовками робитимуть далі?

З одного боку, не пов’язані з Colossal Biosciences науковці сумніваються, що зміни в усього 14 генах зробили зі звичайних вовків їхніх вимерлих родичів. Як вважають дослідники, троє народжених вовченят є лише звичайними вовками з генами та деякими рисами жахливих вовків, а не самими жахливими вовками. З іншого боку, якщо ці вовченята виростуть і матимуть нащадків із такими ж рисами, які не схрещуватимуться зі звичайними вовками, це може стати передумовою утворення нового виду.

Поки що Ромул, Рем і Кхалісі перебувають на закритій території компанії Colossal Biosciences і проживуть там усе життя, адже не є пристосованими до життя на волі. Утім фахівці компанії планують створити інших жахливих вовків, які можуть населити території корінних племен Північної Дакоти, якщо це визнають безпечним. Однак у такому разі науковцям потрібно буде ще й зважати на те, чи не витіснять більші жахливі вовки менших звичайних.

Рудий вовк, популяцію якого можуть відновити за допомогою генетичного редагування та клонування. Dave Pape / Wikimedia Commons

Зрештою досвід зі вживлення генів жахливих вовків звичайним може бути корисним і для відновлення популяцій тварин, які зараз знаходяться під загрозою зникнення. Разом із жахливими вовками компанія також створила клонів чотирьох рудих вовків (Canis rufus), які повністю вимерли в живій природі, після чого були повернені в неї. Ці особини також проведуть усе життя на закритій території, утім у майбутньому подібних до них вовків можуть випустити на волю для відновлення чисельності виду.

Що науковці роблять із ДНК вимерлих і зникомих видів

😍 Генетичне редагування та клонування видів, що знаходяться під загрозою, роблять уже не вперше. А у клонованої самки рідкісного чорноногого тхора наприкінці минулого року вперше народилися здорові дитинчата.

🦣 Поки одні компанії використовують технологію для відродження вимерлих видів, інші — щоб запобігти вбивствам великої кількості тварин. Так австралійська компанія Vow виростила в лабораторії м’ясо з рисами мамонтячого та приготувала з нього фрикадельки.

🎤 Науковцям також вдалося відтворити структуру хромосом вимерлих мамонтів. Чому це важливо, яку участь у цьому брали українські науковці та чи допоможе це відродити мамонтів — розповіла в інтерв’ю генетикиня Ольга Дудченко.