Біологія
Біологія

Дикі шимпанзе обробили відкриті рани комахами

Німецькі біологи застали шимпанзе за обробленням своїх та чужих відкритих ран комахами. Вчені припускають, що такі дії тварин є проявом самолікування, і хоча застосування для подібних цілей інших природних об'єктів, як-от рослин, є давно відомим явищем, це перший опис цільового нанесення комах на поранення, зазначають автори у журналі Current Biology.

Самка Роксі поміщає комаху в рану самця Теа. Tobias Deschner

Самка Роксі поміщає комаху в рану самця Теа. Tobias Deschner

Яким чином тварини можуть себе лікувати?

Медицина здається суто людським надбанням, але у багатьох інших видів тварин помічали поведінку, що її можна сприйняти за лікування, тобто дії, вчинені з метою усунення або запобігання хвороби. Від комах, наприклад бджіл, і до рептилій, птахів та ссавців, зокрема приматів, спостерігається явище використання поширених у середовищі інгредієнтів для самолікування. Переважно тварини поїдають рослини або інших тварин, які можуть звільнити їх від паразитів, посприяти травленню чи навіть допомогти керувати фертильністю й народженням потомства. Однак останні роки вчені почали повідомляти й про випадки прикладання лікарських субстанцій тваринами до зовнішніх покривів. Наприклад, борнейських орангутанів (Pongo pygmaeus) помітили за втиранням в окремі частини тіла суміші зі слини та листків драцени, яка володіє протизапальними властивостями й здавна використовується аборигенами для знеболення. А зараз група науковців із Інституту еволюційної антропології Макса Планка та Оснабрюцького університету написали про ще одне спостереження за приматами, яке може бути випадком незвичайного лікування у тварин.

Що спостерігали дослідники?

Вчені вивчали групу із приблизно 42-45 шимпанзе (Pan troglodytes), які живуть у Національному парку Лоанго в Габоні, протягом листопада 2019-лютого 2021. За цей час вчені стали свідками раніше не документованої в шимпанзе поведінки самолікування поранень — за допомогою комах.

Із 76 помічених випадків відкритих ран у шимпанзе у 19 із них тварини навмисне поміщали в свої поранення комах. При цьому процес був не випадковим, а зазвичай охоплював кілька послідовних кроків. Спершу шимпанзе ловили комаху та знерухомлювали її між губами. Після цього прикладали до рани та водили нею по її поверхні, тримаючи губами або кінчиками пальців. Іноді ці два кроки повторювалися кілька разів, перш ніж зрештою шимпанзе забирав комаху з рани й викидав.

Не менш цікавим є те, що подібну поведінку досліджувані тварини демонстрували й стосовно інших особин: тричі вчені помічали, як комах прикладали не до своїх ран, а до ран інших членів групи. Одного разу це була доросла самка Сюзі, яка кілька разів обробила комахою, щоразу поміщаючи її між губи, глибоку рану на нозі свого маленького сина. Іншим разом самка Керол зловила комаху та передала самцеві Літлгрею, який помістив її між губами, а потім переклав у відкриту рану на своїй гомілці. Відтак Керол та самець Теа стали водити комахою по поверхні рани, після чого до них приєднався ще один самець, Нґонде. А третій випадок стосується оброблення рани на великому пальці Літлгрея самцем Арнольдом, який зловив комаху, помістив між губами, а потім взяв кінчиками пальців і став водити нею по рані, прицмокуючи.

Дорослий самець Фредді обробляє комахою свою відкриту рану на плечі, а самка Сюзі — рану на нозі свого сина Сіа. Alessandra Mascaro et al. / Current Biology, 2022

Точно визначити вид членистоногого, що його використовували тварини, вчені не змогли, але відмітили, що щоразу це була крилата, зазвичай темна комаха, розміром близько 5 міліметрів, яку шимпанзе дістають з-під листка або гілки і не вживають у їжу.

Чому вчені вважають це свідченням самолікування?

Зважаючи на те, що використання комах у визначений спосіб завжди відбувалося в однакових умовах, тобто прикладанням до відкритої рани, вчені припускають, що стикнулися із новим випадком самолікування у тварин. Зрештою, люди здавна теж використовують комах як лікарський засіб проти різних недуг. Але наскільки (і чи взагалі) ефективне описане втручання для загоювання ран, а також, що за вид використовують примати, і наскільки поведінка поширена, покажуть лише наступні дослідження.

А поки що, автори вважають, їхнє спостереження робить внесок у дослідження соціальної комунікації шимпанзе. У науковому світі все ще тривають дебати стосовно того, чи притаманна шимпанзе просоціальна поведінка, тобто така, що спрямована більше на добробут інших осіб, а не свій. Описане явище оброблення ран членів групи свідчить на користь наявної у шимпанзе схожої до людської емпатії, а його вивчення допоможе краще зрозуміти відносини між шимпанзе.