Астма змусила мишей надовше запам’ятати травму. Це може пояснити, чому ПТСР виникає не у всіх людей

Запалення в легенях у мишей з астмою змусило їх надовше запам’ятати пережиті травматичні події. Такий вплив запалення на психіку може пояснити, чому посттравматичний стресовий розлад з’являється лише в частини людей. А випробувані на мишах протизапальні ліки можуть запобігти появі цього розладу в тих, хто більш до нього схильний. Статтю з результатами опублікували на сайті препринтів bioRxiv.

Астма змусила мишей надовше запам’ятати травму. Це може пояснити, чому ПТСР виникає не у всіх людей. GIPHY

Чому вивчали зв’язок між запаленням і ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) вважають надмірною реакцією психіки на травму, через яку людина нездатна забути травматичні події та схильна переживати їх знову, коли стикається з тригерами — чимось, що знову нагадує про травму. Цей розлад також пов’язують із нездатністю відрізнити небезпечну ситуацію від безпечної, наприклад звуки вибухів від звуків феєрверків.

Однак серед людей, які переживають травму, лише в 5-10 відсотків з’являється тривалий ПТСР. Однією з причин цього вважають вплив запалення на мозок. На користь зв’язку між запаленням і ПТСР свідчить те, що психоделіки, які зменшують прояви розладу, також знижують запалення. А дослідження на австралійських ветеранах показало, що люди з ПТСР мають у вісім разів вищі шанси на додачу мати астму — хронічне запальне захворювання легень. Тож науковці з Університету Цинциннаті вирішили дослідити те, як запальні процеси при астмі впливають на появу ПТСР.

Як астма збільшувала шанси мишей розвинути ПТСР?

Зв’язок між астмою та ПТСР досліджували на двох групах мишей: вісім особин мали запальне захворювання легень, схоже на людську астму, а ще 11 були здоровими. За три дні до експерименту у хворих мишей навмисно спровокували напад астми за допомогою пилових кліщів, які найчастіше спричиняють напади й у людей. Потім обидві групи мишей поміщали в камеру, де їх вдаряло відчутним, але нешкідливим розрядом струму. У наступні шість днів мишей так само поміщали в камеру, але вже не вмикали струм, а стежили за їхньою поведінкою.

У перший день після удару струмом різниці між поведінкою двох груп не було — вони однаково завмирали, очікуючи нового розряду струму, що є проявом тривожної поведінки. Однак на шостий день експерименту миші з астмою завмирали протягом 40 відсотків проведеного у камері часу, що вдвічі більше, ніж у групі здорових мишей. Експеримент повторили на ще одній групі мишей із сильним запаленням у легенях, якій давали препарат, що діє на прозапальну сполуку інтерлейкін-17А. Ці миші в останній день експерименту завмирали на майже вдвічі коротший період, ніж миші з астмою.

Ключовим у зв’язку між запаленням у легенях і проявами тривожності в мишей виявився нервовий вузол поблизу склепіння мозку, званий підсклепінним органом. Оскільки функцією цього органа є відповідь на стимуляцію гормонами та сигнальними сполуками мозку, то він не має традиційного бар’єра між кров’ю та мозком, через що до нього можуть дістатися прозапальні сполуки. Коли науковці пригнітили зв’язок між цим органом та інфралімбічною корою, миші завмирали в камері протягом меншого часу.

Як дослідження на мишах допоможе з лікуванням ПТСР у людей?

Оскільки миші з астмою завмирали протягом більшого часу навіть на шостий день експерименту, це свідчить про їхню нездатність позбуватися травматичних спогадів, подібно до того, як це відбувається у людей із ПТСР. Дослідники виявили ключові прозапальні сполуки та ділянки мозку, які стоять за цим зв’язком, тож зможуть розробити ліки, що допомагатимуть швидше позбутися травматичних спогадів. Однак ці ліки потрібно буде випробувати на тваринах і людях, а також з’ясувати, як вони діють у поєднанні з іншими методами лікування ПТСР, такими як психотерапія.

Як зараз лікують ПТСР

🏃‍♀️‍➡️ Іншим підходом у лікуванні ПТСР є збільшення нейропластичності, тобто здатності мозку забувати старі та створювати нові спогади, і її покращили всього 10 хвилин кардіотренування.

🧠 Імовірно, таку ж дію на мозок має й терапія стовідсотковим киснем у камері під тиском, яка виявилася корисною не лише для відновлення після інсульту та струсу мозку, але й для полегшення симптомів ПТСР.

⚡️ Збільшити нейропластичність у пацієнтів з ПТСР допомогла й невелика електрична стимуляція блукаючого нерва, завдяки якій у них зменшилися прояви розладу.