На початку року всі складають плани, і науковці — не виняток. За якими подіями в науці дійсно варто стежити, адже вони формуватимуть розвиток людства у 2025 році? На які прориви в медицині очікувати? Чи зможуть китайські чіпи в мозку замінити Neuralink? Та що зміниться в науці з приходом до влади президента США Дональда Трампа? У цьому намагалася розібратися редакція журналу Nature у добірці найяскравіших наукових подій наступного року. Переказуємо те, якими досягненнями у науці дивуватиме 2025 рік.
Препарати для схуднення й не тільки
2024 рік запам’ятався успішними випробуваннями препаратів на основі семаглутиду, які призначені для лікування цукрового діабету другого типу та ожиріння, але виявилися ефективними також для боротьби з апное уві сні, ризиком серцевих і ниркових порушень, раку і навіть смерті від усіх причин. Наступного року випробування ліків на основі цієї речовини, а також її аналогів, продовжаться та принесуть гарні результати, сподіваються науковці.
Оральні препарати від цукрового діабету другого типу й ожиріння можуть замінити ін'єкції семаглутиду. Gavin Rodgers / pixel8000 / Alamy
Зокрема, на 2025 рік запланували завершення третьої фази клінічних випробувань орфоргліпрону компанії Eli Lilly — препарату у формі таблеток від діабету, який може замінити ін’єкції семаглутиду. Це зробить лікування доступнішим і потенційно дешевшим. Також компанія випробовуватиме трифакторний препарат ретатрутид, який у другій фазі випробувань відзначився небаченою ефективністю, знизивши масу тіла на 24 відсотки за 11 місяців за умови приймання найвищої дози, тоді як наявні препарати знижують вагу на 15-20 відсотків.
Третю фазу випробувань проведуть також для марритиду американської компанії Amgen, який достатньо приймати раз на місяць і який впливає на два ключові шляхи регуляції рівня цукру в крові та обміну речовин. Окрім цього, у 2025 році може отримати схвалення перший за понад 20 років принципово новий препарат для зменшення гострого болю — сузертигін від компанії Vertex Pharmaceuticals.
Нові горизонти
2024-й відзначився як рік розвитку приватної космонавтики. Зокрема, на Місяць висадилася перша приватна космічна місія, непрофесійні астронавти вперше вийшли у відкритий космос на орбіті Землі, а компанія «Боїнг» доставила астронавтів NASA на Міжнародну космічну станцію (щоправда, не змогла їх звідти повернути). У 2025-му увага науковців буде прикута до Місяця. Зокрема, NASA спільно з американською компанією Intuitive Machines планує в січні відправити на супутник посадковий модуль із буровою установкою та спектрометром для вивчення місячних порід, а також — кубсат Lunar Trailblazer для складання карти поверхні Місяця в пошуках ознак води.
Обсерваторія NASA SPHEREx, яка протягом двох наступних років досліджуватиме галактики в інфрачервоному діапазоні для вивчення еволюції Всесвіту. BAE Systems
Також на 2025 рік заплановано дві місії з вивчення сонячного вітру, тобто потоку заряджених частинок, які впливають на космічну погоду та магнітні збурення на планетах нашої системи. Проєкт Європейського космічного агентства та Китайської академії наук SMILE (англ. Solar Wind Magnetosphere Ionospheric Link Explorer — Дослідник зв’язку сонячного вітру, магнітосфери й іоносфери) вивчатиме вплив сонячного вітру на магнітосферу Землі, зокрема появу магнітних бур. Місія NASA PUNCH (англ. Polarimeter to Unify the Corona and Heliosphere — Поляриметр для поєднання корони та геліосфери) складатиметься з чотирьох малих супутників, які глибше досліджуватимуть геліосферу, створять тривимірні зображення сонячної корони та вивчатимуть інші особливості активності зірки.
Окрім цього, на 2025 рік заплановано масштабну місію для вивчення еволюції Всесвіту SPHEREx (англ. Spectro-Photometer for the History of the Universe, Epoch of Reionization and Ices Explorer — Спектрофотометр для вивчення історії Всесвіту, епохи реіонізації та криги). Вона протягом двох років вивчатиме весь небосхил у 102 різних інфрачервоних діапазонах і збере дані про понад 450 мільйонів галактик і понад 100 мільйонів зір нашої Галактики.
Боротьба з майбутніми пандеміями
У березні 2025 року буде п’ята річниця початку пандемії COVID-19, яка стала одним із найбільших викликів для систем охорони здоров'я у всьому світі. Щоб запобігти повторенню таких пандемій, країни-члени Всесвітньої організації охорони здоров’я планують до травня 2025 року фіналізувати текст угоди, що передбачатиме збір і вивчення патогенів, швидку розробку нових ліків і вакцин, а також збільшення доступу до профілактики, діагностики та лікування в країнах з середнім і низьким доходом.
Ці зусилля особливо важливі на фоні спалаху віспи мавп у Центральній Африці, через який Всесвітня організація охорони здоров'я вже оголосила глобальний надзвичайний стан у серпні 2024 року. Першим кроком до боротьби з майбутніми пандеміями стане розробка вакцин до збудників, які потрапили до списку найбільших загроз для громадського здоров'я.
Неелементарна фізика елементарних частинок
На 2025 рік заплановано також фундаментальні дослідження з фізики елементарних частинок. Зокрема, у 2025 ЦЕРН проведе випробування технології з перевезення антиматерії в інші наукові установи, що збільшить кількість науковців, які зможуть її досліджувати. Крім того, в організації має завершитися оцінка вартості та перспектив зведення нового надпотужного колайдера вартістю 15 мільярдів доларів США, яким може замінити Великий адронний колайдер. На основі цієї оцінки у 2028 році можуть ухвалити рішення щодо реалізації проєкту з будівництва «Майбутнього кільцевого колайдера» (Future Circular Collider), 91-кілометрової споруди у Швейцарії.
Крім того, у 2025 році після десяти років будівництва має запрацювати European Spallation Source — установка для дослідження розсіювання нейтронів у Швеції. Вона створюватиме пучки протонів, які розганятимуться майже до швидкості світла і бомбардуватимуть важку металеву мішень, генеруючи інтенсивні потоки нейтронів. Ці нейтрони використовуватимуть для вивчення структури та властивостей різних матеріалів.
Тандем мозку та технологій
У 2024 році компанія Neuralink повідомила одразу про двох пацієнтів з паралічем, яким вживили у мозок чипи для керування комп'ютером: перший пацієнт зміг пограти в шахи в прямому етері, а другий — зіграв у Counter-Strike 2 силою думки. Це спричинило прорив у розвитку таких технологій і багато інших компаній почали розробляти подібні імпланти. Один із таких чипів у 2025 році планує випробувати Китай для низки застосувань — від реабілітації пацієнтів з паралічем до більшого занурення у віртуальну реальність.
У 2025 в Китаї планують масштабні дослідження імпланта NEO, який є бездротовим і мінімально інвазивним чіпом з вісьмома електродами, що розміщуються над руховою зоною кори головного мозку й покликані допомагати людям із паралічем знову самостійно рухатися. Цей імплант почали випробовувати ще у 2023 році й тоді один з учасників із травмою хребта зміг самостійно їсти, пити й тримати предмети після кількох місяців навчання системи в домашніх умовах.
Космічне вивчення земних лісів
У 2025 році відбудеться запуск двох нових супутників, спрямованих на моніторинг довкілля. NASA та Індійська організація космічних досліджень планують спільний запуск місії NISAR (англ. NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar — Радар зі синтетичною апертурою, тобто робочим отвором оптичного приладу), яка кожні 12 днів робитиме зображення майже всіх континентів Землі та льодовиків. А Європейське космічне агентство запустить з космодрому у Французькій Гвіані місію Biomass, яка використовуватиме радар для оцінки розмірів лісових масивів і вивчення їх ролі в колобігу вуглецю. Дані з цих місій можуть стати основою для політик із захисту лісів від вирубування та протидії змінам клімату.
Художнє зображення місії Biomass Європейського космічного агентства, яка вивчатиме ліси всієї планети. ESA/ATG medialab
Президентство Дональда Трампа
У січні 2025 року відбудеться інавгурація президента США Дональда Трампа, що матиме вплив не тільки на американську, але й на світову науку. Під час виборчої кампанії Трамп обіцяв скасувати принципи з регулювання технологій штучного інтелекту, які запровадив його попередник, Джо Байден. До того ж він висунув на пост міністра охорони здоров’я та соціальних служб відомого противника вакцинацій Роберта Кеннеді-молодшого, що може мати негативні наслідки для розробки вакцин американськими компаніями. На розвиток американської науки може вплинути й імовірне приєднання мільярдера Ілона Маска до консультативної ради Міністерства енергетики США щодо фінансування та регулювання наукових установ.
Водночас політика Дональда Трампа матиме наслідки й на глобальному рівні. Під час своєї попередньої каденції він вивів США з Паризької кліматичної угоди 2015 року, яка має на меті обмежити глобальне потепління в межах 1,5-2 градуси Цельсія вище за доіндустріальний рівень. Науковці побоюються, що майбутній президент не лише знову відмовиться від угоди, але й послабить обмеження на викиди електростанцій і машин, що матиме ще гірші наслідки для клімату.
Боротьба зі змінами клімату
Разом із цим у листопаді 2025 року в Бразилії відбудеться 30-та Конференція ООН з питань зміни клімату. Світові лідери мають дійти згоди щодо нерозв'язаних питань, які залишилися після конференції 2024-го в Азербайджані. Серед таких питань — те, від кого та на яких умовах має надходити щорічна допомога у розмірі 300 мільярдів доларів, яка покликана підтримувати бідніші держави на шляху до сталого розвитку до 2035 року. Крім того, держави також мають дійти згоди щодо міжнародного регулювання виробництва пластику, мікроскопічні частинки якого дісталися вже й людського мозку, а також можуть збільшувати частку стійких до антибіотиків бактерій.