Трансплантація калу, яку пропонували використовувати для полегшення симптомів хвороби Паркінсона, виявилася неефективною для цих цілей. Клінічне дослідження за участі 45 пацієнтів з хворобою Паркінсона показало, що хоч трансплантація калу й була безпечною, зміни в мікрофлорі кишківника не призвели до позитивних клінічних проявів чи змін у біомаркерах хвороби. Таке дослідження опублікували в журналі JAMA Neurology.
Чому трансплантацію калу вважали ефективною для лікування хвороби Паркінсона?
Хвороба Паркінсона часто супроводжується порушенням кишкової мікрофлори, зокрема закрепами, яке може впливати на сигналізування між кишківником і мозком і погіршувати прояви хвороби. Тому трансплантацію калу розглядали як спосіб покращити різноманіття кишкової мікрофлори та позбутися цих симптомів. Утім, результати цього дослідження свідчать, що переваги трансплантації калу можуть бути переоцінені і потрібне подальше вивчення способів підвищення її ефективності.
Що ще намагаються лікувати трансплантацією калу
🥃 За допомогою трансплантації калу спробували лікувати алкогольну залежність. Як показало дослідження, знизити тягу до спиртного допомогла пересадка від донора бактерій кишківника, яких бракує залежним.
💊 Також трансплантація калу виявилася дієвішою за антибіотики у боротьбі з кишковою інфекцією, спричиненою бактеріями Clostridium difficile, що дозволить уникнути приймання антибіотиків.
🐁 Трансплантацію калу застосували також для того, щоб сповільнити старіння мозку — поки що в мишей. Трансплантація зробила кишковий мікробіом, роботу імунної системи та мозку старих мишей подібною до юних тварин.