Місяцехід «Праґ’ян», частина місії «Чандраян-3», знайшов свідчення існування давнього магматичного океану біля південного полюса супутника Землі. Виявилося, що в цьому місці кора Місяця складається з реголіту, який є сумішшю викидів з кратерів і продуктів кристалізації первинного місячного океану магми. Це відкриття дозволяє краще зрозуміти історію формування Місяця і допоможе дослідити його структуру зараз. Результатами дослідження поділилися в журналі Nature.
Які особливості місячної кори вивчав апарат?
Під час своєї роботи місяцехід «Праґ’ян» виміряв склад реголіту в 23 точках зупинки апарата. За цим науковці з'ясували, що місячний реголіт навколо місця висадки модуля має майже однаковий склад, особливо у верхньому шарі завтовшки кілька сантиметрів. Реголіт має великий вміст кальцію та алюмінію, а низький — заліза та титану.
Це свідчить про вміст у місячному ґрунті мінералу фероанортозиту, який утворюється внаслідок кристалізації магми. У реголіті також знайшли значну кількість оксиду магнію, який може походити з місячних кратерів та ударного басейну Південний полюс-Ейткен. Це відкриття показує, що сучасна поверхня Місяця формувалася під впливом магматичного океану та астероїдів, які утворили кратери на супутнику.
Що ще «Чандраян-3» вивчає на Місяці
🌛 У серпні минулого року індійський модуль «Чандраян-3» здійснив успішну висадку на Місяць, через що Індія стала четвертою країною, якій вдалося здійснити м'яку посадку на Місяць, після США, СРСР і Китаю.
🌡 Згідно з температурними вимірюваннями, які зробив цей модуль, поверхня супутника виявилася незвично спекотною і прогрілася аж до 70 градусів Цельсія. А от на глибині всього восьми сантиметрів температура падає до -10 градусів.
🛰 Сейсмограф місячного модуля «Вікрам», який також є частиною місії «Чандраян-3» зафіксував імовірний місяцетрус, а також — вібрації від ровера «Праґ'ян», що їздить поруч.
☀️ Основну місію на Місяці ровер «Праґ'ян» індійської місячної місії «Чандраян-3» завершив у вересні минулого року, припаркувавшись на супутнику таким чином, щоб його сонячні панелі отримали світло при наступному сході Сонця і він зміг продовжити роботу.