Цього тижня ми знову традиційно зібрали головні на нашу думку новини у і розповідаємо: про перший підрахунок кількості мікропластику у крові людей, про підтвердження подібності собак до людей за зв'язком рис особистості і поведінки, а також про першу розмову повністю паралізованого чоловіка з сином завдяки мозковому імплантату. Репертуар звуків в орангутанів та вимкнений соціальний стрес у мишей — у нашому дайджесті!
Риси особистості собак визначили їхню поведінку
Вчені взялися шукати зв'язок між рисами особистості у собак, як-то невротизм, екстраверсія чи сумлінність, та певною поведінкою. Тобто чи буде певна риса особистості причиною якоїсь поведінки. Причому метою дослідження стало не лише цей зв'язок з поведінкою у чотирилапих, а і подібність цього зв'язку у людей.
Так після опитування власників понад 11 тисяч собак з'ясувалося, що кожна риса особистості собаки виявилася пов'язаною зі щонайменше двома типами небажаної поведінки. І все це можна перенести і на людей: наприклад, собаки із низькою зосередженістю та високою енергійністю частіше мали поведінкові проблеми, основані на імпульсивності, що нагадує прояви синдрому гіперактивності й дефіциту уваги у людей.
Таким чином, дослідження свідчить, що собачі риси особистості справді пов'язані з небажаними поведінковими рисами, і при цьому вони значною мірою схожі на зв'язок людських рис особистості та психопатологічних ознак.
Мозковий імплантат допоміг повністю паралізованому пацієнтові поспілкуватися
Синдром закритої людини або ізоляції, яким страждає 37-річний німець, є станом за якого людина не може навіть самостійно дихати через параліч діафрагми. Зовні це подібно комі, однак пацієнт залишається при тямі й може чути та розуміти що відбувається навколо.
І вчені спробували допомогти йому нейрокомп'ютерним інтерфейсом та імплантували пацієнтові два мікрочіпи із 64 мікроелектродами довжиною 1,5 міліметра. Вони мали вловлювати електричну активність мозку при спробі пацієнта поворухнутися та передавати її комп'ютеру, який перетворював її у зрозумілу іншим інформацію, наприклад, відповіді «так» або «ні».
Так чоловік зміг поспілкуватися зі своєю та друкувати цілі вирази, перебираючи зачитані йому букви алфавіту і реагуючи на потрібні. Він зміг запропонувати чотирирічному сину подивитися з ним мультфільми, сказати, що любить його, та розповісти про свою заповітну мрію — «нове ліжко і щоб завтра я пішов з вами на барбек'ю».
Вчені вперше порахували кількість мікропластику у людській крові
Враховуючи темпи пластикового забруднення, було лише питанням часу, коли ми знайдемо його не лише на вершині Евересту чи в мідіях, а і всередині нас самих. У 17 зібраних зразках венозної крові 22 дорослих і здорових добровольців знайшлося стільки пластику, що його концентрацію можна було виявити: найпоширенішим був поліетилентерефталат, а в найбільших концентраціях зустрічався поліетилен. Розміри пластикових частинок варіювали між 700 та 500 000 нанометрів. Відстежити, звідки він взявся складно, але імовірно, що з зубних паст, пляшок для вод чи чорнил для татуювань. Так само як і складно поки уявити вплив пластику у крові на здоров'я.
Нейромережа впізнала втрачені давньогрецькі слова у тексті краще за вчених
Розробники штучного інтелекту DeepMind, здається, збираються не залишити жодної галузі науки, куди б не дісталися нейромережі. Цього разу вони взялися за епіграфіку — науку про вирізьблені стародавні написи. Названій на честь грецького острова нейромережі «Ітака» згодували понад 170 тисяч розшифрованих давньогрецьких текстів та інформацію про історичний контекст, у якому вони були написані, щоб вона змогла не лише відновлювати втрачені фрагменти, а і визначати час написання та відносити їх до певного регіону.
Її точність у співпраці з вченими, які мали обирати якийсь з запропонованих нею варіантів розшифрування, сягла 62 відсотків, у той час як самостійно точність науковців сягає 25 відсотків. Точність датування від «Ітаки» складає похибку до 30 років і вона навіть вже встигла зробити свій внесок у науку, уточнивши дату створення одного з давньогрецьких документів. Розробники вже готують «Ітаку» до роботи з іншими мовами. Цікаво, чи будуть вони її перейменовувати.
Відновлення пошкодженого напису з записом указу від 485/4 року до нашої ери щодо Афінського Акрополя. IG I3 4B / Wikimedia Commons
Бактерії з правцем зменшили розмір пухлин підшлункової залози у мишей
Злоякісні клітини підшлункової залози зазвичай мають мало мутацій, які би допомогли здоровим імунним їх виявляти. Тому такий рак виявляється вже на пізніх стадіях і обмежує можливості лікування. І цього разу вчені вирішили допомогти імунній системі за допомогою бактерій. Зазвичай використані лістерії швидко знешкоджуються організмом, але якщо запустити їх у пухлини, які блокують роботу захисних імунних Т-клітин, то там вони розмножаться і, якщо їх пустили навмисне, зможуть принести ліки.
Свою ідею вчені перевірили на мишах та додатково змусили лістерій виробляти сильно імуногенний токсин збудника правця, щоб вакцинованому від правця організму було простіше націлитися. Так поєднані з протираковим препаратом модифіковані правцем бактерії активували імунні клітини на краще виявлення ракових клітин та зменшили пухлинне навантаження більш ніж на 80 відсотків у мишей із пізньою стадією хвороби.
Соціальність збільшила репертуар вигуків в орангутанів
У пошуках походження людської мови, вчені дослідили спілкування 70 диких орангутанів різної міри соціалізації та кількості спілкування між собою. І з'ясувалося, що вокалізація орангутанів залежала від щільності їх популяції, яка є показником їхньої соціальності. Орангутани, які часто взаємодіють із членами сусідніх груп, мали широкий репертуар вигуків та постійно створювали нові та змінювали старі.
Натомість менш комунікабельні тварини мали усталений і складний репертуар вигуків. Тож автори цього наймасштабнішого дослідження вокалізації орангутанів в межах популяцій закликають враховувати соціальний аспект приматів у наступних дослідженнях, присвячених вивченню еволюції людського мовлення.
До речі, тепер розмовляючих у мультиках тварин можна зрозуміти: вони там завжди добре соціалізовані. Тому у чомусь Disney і праві. GIPHY
Вчені вимкнули мишам клауструм та захистили їх від соціального стресу
Перш ніж ви скажете «вимкніть і мені цей клауструм», варто зазначити, що це група нейронів у мозку, яка відповідальна за розпізнавання стресу. З огляду на візуалізацію активності мишачого мозку, він найбільше реагує на стрес. А у ході дослідів з мишами, яких піддавали соціальному стресу через контакт з мишею-агресором та відселяли у закритий контейнер, з'ясувалося, що активація нейронів клауструму посилювала тривожну поведінкову реакцію тварин, тоді як інактивація — навпаки, нормалізувала її. Тому клауструм може стати терапевтичною мішенню ліків проти депресії й тривожності. А поки виключати щось у мозку людей масово не спішать.