Іхтіологи виявили, що мексиканські риби, які майже або зовсім не сплять протягом усього свого життя, втратили сон внаслідок пристосування до життя у печерах. При цьому це пристосування виникає раніше за інші, такі як зменшення очей та втрата пігментації. Попри це, науковці досі не знають, чому печерні риби майже не сплять, тоді як представники цього ж виду з поверхні сплять нормально. Дослідження опублікували на сайті препринтів bioRxiv.
Сліпа печерна форма Astyanax mexicanus. H. Zell / Wikimedia Commons
Як досліджували сон у риб?
Науковці вивчали в лабораторії та природних умовах 15 популяцій риб Astyanax mexicanus, які відомі наявністю печерних форм, що не мають забарвлення та фактично позбавлені зору. Серед цих популяцій були як суто печерні чи суто поверхневі, так і проміжні. Як виявилося, риби з поверхні спали протягом 3-6 годин на добу, тоді як печерні та проміжні популяції майже не спали.
Що цікаво, філогенетичний аналіз вказав на те, що втрата сну виникла щонайменше тричі в різних еволюційних лініях печерних та проміжних риб, що свідчить про її важливість для виживання в печерах. У проміжних популяціях науковці також спостерігали на 30-50 відсотків більшу активність у період неспання, ніж у суто печерних та поверхневих, що може свідчити про компенсацію такого гібридного способу життя. Подальше дослідження цих риб розповість більше про компроміси між сном та неспанням, а також, потенційно, про значення сну для тварин.
Що науковцям відомо про сон
😴 Сон корисний для здоров’я мозку, зокрема, короткий сон у середньому віці пов’язали з деменцією, а денний сон — з покращенням розумових здібностей у старшому віці.
🧬 Однією з гіпотез щодо ролі сну є те, що під час нього виправляються пошкодження ДНК у нервових клітинах, зокрема за це відповідальний білок Parp1.
🧠 Іншою поширеною гіпотезою було те, що під час сну з мозку виводяться токсини, але її спростували, показавши, що у мишей під час сну цей процес іде навіть повільніше.