Сни з яскравими образами та емоційною насиченістю змогли ввести людей у стан глибокого спокою навіть тоді, коли мозок працював майже як при неспанні. Досі науковці вважали, що така активність кори головного мозку, навпаки, не дозволяє людям добре відпочивати вночі. Але нові результати пояснюють, чому відчуття глибини сну навіть зростає до самого ранку, попри закономірне зниження фізіологічної потреби у відпочинку та підготовку організму до пробудження. Дослідження опублікували у журналі PLOS Biology.
Яскраві сновидіння змусили людей відчувати глибокий сон — попри активність мозку, як при неспанні. GIPHY
Що впливає на глибину сну?
Традиційно науковці вважали, що сприйняття глибини сну відображає стан несвідомості та знижену активність кори головного мозку. Перехід до глибокого відпочинку зазвичай пов'язували з появою повільних дельта-хвиль низької частоти, які свідчать про синхронізовану тишу нейронів. Однак парадокс фази швидкого сну, де мозок активний, але людина спить міцно, вказував на значно складніший зв’язок між роботою нейронів та нашими відчуттями.
Особливо це стосувалося однієї з фаз повільного сну — найтривалішої стадії, що займає близько 50 відсотків всього часу в ліжку і демонструє найбільші коливання у наявності сновидінь. Дотепер дослідники не знали достеменно, чи можуть власне сновидіння змінювати наше сприйняття глибини сну в умовах мінливої активності мозку. Розібратися в цьому вирішили італійські вчені зі Школи передових досліджень IMT у Лукці та їхні колеги з інших наукових центрів. У новій роботі вони протестували, як різні типи сновидінь впливають на те, наскільки міцним нам здається сон.
Як сновидіння зробили нічний відпочинок кращим?
Дослідники проаналізували дані 196 нічних записів електроенцефалограм високої щільності 44 добровольців — у них за допомогою 256 електродів вимірювали електричну активність мозку. Під час експерименту учасників будили 1024 рази безпосередньо у другій фазі повільного сну, щоб вони оцінили глибину свого сну та описали, що саме відбувалося в їхній свідомості перед пробудженням. Науковці порівнювали ці звіти з показниками активності мозку, зокрема співвідношенням гамма-ритмів, що відповідають за активацію кори, та дельта-хвиль, пов’язаних із гальмуванням.
З'ясувалося, що хоча висока активність кори зазвичай робила сон легшим, більш поверхневим, наявність сновидінь майже повністю нівелювала цей ефект. Найнижчу глибину сну учасники відчували у стані мінімальної свідомості, коли було присутнє лише відчуття плину часу або перебування в моменті без жодних візуальних образів чи сюжету. Натомість імерсивні сни — яскраві, насичені відчуттями та емоціями — сприймалися так само глибоко, як і стан повної несвідомості.
Хоча ближче до ранку фізіологічний тиск сну та сонливість закономірно падали, учасники оцінювали свій сон як дедалі глибший. Це стало можливим завдяки зростанню імерсивності сновидінь, які ставали багатшими в міру наближення моменту пробудження. Автори зробили висновок, що сюжетні сни структурують активність мозку таким чином, що вона перестає бути подразником і натомість підтримує стабільне відчуття міцного сну.
Як нові результати вплинуть на наше розуміння сну?
Здатність сновидінь маскувати активність мозку під глибокий спокій у 1900 році передбачив Зигмунд Фройд і назвав це «охоронцем» — механізмом, який запобігає пробудженню. Теорія пояснювала причину появи складних сюжетних снів: вони є таким собі внутрішнім риштуванням, яке підтримує стабільність сну, поки мозок обробляє пам'ять чи емоції. Тепер цю теорію вдалося вперше підтвердити за допомогою точних нейрофізіологічних даних.
Результати ставлять практичне обмеження для сомнології: неможливо оцінювати якість сну лише за кількістю повільних хвиль. Тож лікарі, які працюють із порушеннями сну, мусять враховувати, що імерсивність сновидінь є критичним фактором для відновлення відчуття глибокого сну у пацієнтів.
На що можуть вказати сни
🧠 Американський науковець припустив, що дивні й нереалістичні сни допомагають мозку протидіяти перенавчанню та покращити здатність до узагальнення щоденного досвіду.
😴 Інша група науковців змогла поспілкуватися з людьми під час сну, отримуючи від них відповіді на запитання та прості математичні задачі.
😱 Нічні кошмари виявилися пов’язаними з вищим ризиком передчасної смерті та деменції, а також вказали на автоімунні ураження мозку.
