Еволюція Y-хромосоми відбувалася набагато швидше, ніж Х-хромосоми, що спричинило більшу її варіативність у різних видів приматів. Y-хромосома людини та інших гомінідів подібна лише на 14-27 відсотків, тоді як послідовність у Х-хромосомі збігається на 93-98 відсотків. Окрім того, що це свідчить про швидшу еволюцію Y-хромосоми, науковці передбачають, що з часом вона може взагалі зникнути у ссавців. Дослідження опублікували у журналі Nature.
Що ще дізналися про хромосоми приматів?
Науковці дослідили геноми п’ятьох видів людиноподібних мавп, тобто гомінідів: бонобо, шимпанзе, горили, борнейського та суматранського орангутангів, а також представника родини гібонові — сіаманга. Серед них усіх спостерігалася значна варіативність Y-хромосоми, навіть у близькоспоріднених видів послідовність ДНК збігалася лише на 60-87 відсотків, тоді як Х-хромосома була подібною на 95 відсотків.
Попри те, що послідовність людської Y-хромосоми вже давно було розшифровано, це перше дослідження, у якому науковцям вдалося секвенувати, тобто розшифрувати послідовність, Y-хромосоми гомінідів. Оскільки ця хромосома несе деякі ключові гени для визначення статі та фертильності у самців, вивчення Y-хромосоми допоможе зберегти приматів, усі з яких знаходяться під загрозою зникнення.
Більше науки про приматів
🎵 Досліджуючи людську еволюцію, американські науковці дійшли висновку, що музика могла виникнути у наших предків-приматів, які через неї демонстрували свою здатність уміло пересуватися небезпечними верхівками дерев.
🧠 Відмінності у розмірі мозку приматів не вплинули на їхні когнітивні здібності — це показали німецькі науковці. У їхньому дослідженні примати навіть із найменшим мозком могли так само успішно проходити тести, як і їхні родичі із більшим.
👁 А от різноманіття забарвлення очей у приматів пов’язали із необхідністю захищати очі від ультрафіолету та ефективно розсіювати синє світло. Як і у людей, з віддаленням від екватора у приматів колір райдужки світлішав.