Нідерландські, сингапурські та шотландські вчені знайшли пояснення великому різноманіттю кольору очей у вищих приматів. Вони виявили закономірність, згідно з якою із віддаленістю від екватора очі світлішають, що наводить на думку про фотозахист та підтримання функції циркадних ритмів їхньої пігментації, зокрема у людей. Висновки оприлюднені в журналі Scientific Reports.
Забарвлення очей різних видів приматів. Juan Olvido Perea-García et al. / Scientific Reports, 2022
Як різняться очі приматів?
Поміж людей поширене велике різноманіття форм і кольору очей, як і загалом серед приматів, але не зовсім зрозуміло чому. Серед інших, були припущення, що колір очей у вищих приматів залучений до внутрішньовидової комунікації, наприклад, може маскувати пильний погляд на когось, або ж має антибліковий ефект для гострішого зору. Над загадкою очей міркували й вчені Лейденського університету з колегами з Національного університету Сингапуру, Сингапурської школи прикладних наук та Університету Сент-Ендрюса.
Де шукали відповіді?
Дослідники проаналізували форму та забарвлення очей 77 сучасних видів вищих приматів на основі більш ніж 1 500 фотографій, зіставивши дані з екологічними факторами середовища проживання тварин. Так вони помітили, що види, які живуть подалі від екватора мають світлішу кон'юнктиву. Також у видів, які населяють район екватора, райдужка зазвичай оранжево-жовта чи коричнева, а що далі від нього, то більше стає зеленувато-блакитна.
Що цікаво, форма очей виявилася пов'язаною із масою тіла примата та ступенем наземного життя. З їх збільшенням зростає горизонтальне видовження очей, яке сприяє більшому оголенню склери. Оскільки у людини вона найбільш явна, можливо, це має значення для кращої комунікації за допомогою погляду між тваринами на землі.
Чим пояснюється закономірність з екватором та забарвленням очей?
Пігментація кон'юнктиви виявилася не пов'язаною з маскуванням пильного погляду. Натомість, вчені вважають, що її інтенсивність пояснюється потребою їх захисту від світла, яке найбільш інтенсивне ближче до екватора. Механізм захисту подібний до того, як темний колір захищає шкіру у людей від шкідливого ультрафіолету поблизу екватора.
Окрім цього, з просуванням на північ зменшується кількість синього світла, яке важливе для регуляції циркадних ритмів через чутливі до нього клітини сітківки. І дослідники припускають, що світла райдужка може краще розсіювати синє світло на сітківку, компенсуючи його дефіцит. Позаяк у різних видів приматів незалежно розвинулося блакитне забарвлення очей при віддаленні від екватора, не виключено, що й у людей цей колір райдужки спричинений екологічними факторами, хоча дотепер основним поясненням поширення блакитноокості (та й появи великого різноманіття кольору очей) у нашого виду був статевий добір.