Німецькі науковці з іспанськими колегами дослідили геном бактерій із зубного каменю неандертальців та анатомічно сучасних людей. Так вони виявили, що у ротовій порожнині древніх людей два раніше невідомі види бактерій, які виробляли дотепер невідомі науці сполуки, названі першовідкривачами палеофуранами. Стаття опублікована в журналі Science.
Зубний камінь на зубі древньої людини. Werner Siemens Foundation / Felix Wey
Чиї зуби вивчали дослідники?
Вчені Інституту імені Ганса Кнолля з німецькими та іспанськими колегами проаналізували ДНК зі скам'янілого зубного нальоту 12 неандертальців (Homo neanderthalensis) та 52 анатомічно сучасних людей, які жили у період між 100 000 років тому до теперішнього часу. Більшість виявлених бактерій виявилися спільними для неандертальців, древніх та сучасних людей, однак деякі були наявна лише в доісторичних або сучасних. Зокрема, у частини неандертальців і Homo sapiens, що жили понад 10 000 років тому, знайшлася незвичайно велика кількість бактерій Chlorobium. Відомі представники роду є зеленими сірчаними бактеріями, що фотосинтезують у бідній на кисень товщі води і типово не входять до мікробіому ротової порожнини.
Чим іще виділилися бактерії зі стародавніх зубів?
Детальніше вивчення виявлених Chlorobium вказало, що науковці мають справу з двома раніше невідомими і, можливо, вже вимерлими видами мікробів. Окрім того, ці бактерій виробляли два метаболіти, які раніше були невідомими науці. Вчені назвали їх палеофураном А та палеофураном В і визначили, що ці сполуки могли відігравати ключову роль у регуляції фотосинтезу бактерій. Автори міркують, що зі знаходженням нових молекул у древніх геномах можна натрапити на речовини, корисні у наш час, наприклад, дієві антибіотики.
Щодо того, чому ці бактерії більше не живуть у роті сучасних людей, вчені вважають, що річ у зміні способу і місця життя. Оскільки Chlorobium живуть у воді, особливо у слабоосвітлених місцях, древні люди могли частіше стикатися з цими мікробами, п'ючи забруднену ними воду в печерах, які часто населяли.