Соціальність подовжила життя тварин, але знизила їхню стійкість до загроз довкілля

У соціальних видів тварин, таких як люди та слони, виявили більшу тривалість життя за поодиноких тварин, зокрема черепах і панд. Крім того, у соціальних видів тварин також пізніше наступала статева зрілість і був довшим репродуктивний період. Але при цьому соціальні тварини гірше пристосовувалися до змін у довкіллі. Такі результати свідчать про те, що соціальність визначає не лише поведінку тварин, але й темпи їхнього життя. Дослідження опублікували в журналі Philosophical Transactions of the Royal Society B.

Соціальність подовжила життя тварин, але знизила їхню здатність пристосовуватися до загроз довкілля. GIPHY

Як вдалося зробити відкриття?

Дослідник провів порівняльний аналіз тривалості життя, маси тіла та соціальності 152 видів тварин — від медуз до людини. Для цього він використовував базу COMADRE Animal Matrix Database, яка дозволяє моделювати популяції тварин і вивчати вплив соціальності на виживання, ріст і розмноження тварин.

Науковець також спростував так звану гіпотезу «соціального буфера», яка передбачала, що соціальність зменшує вразливість популяції до зовнішніх факторів і стабілізує її приріст. Як виявилося, популяції тварин з високою соціальною організацією мають навіть нижчу здатність адаптуватися до екологічних коливань, ніж поодинокі тварини. Це має важливе значення для розробки стратегій захисту та збереження таких популяцій.

• А от аналіз поведінки хижаків показав, що поодинокі тварини більш успішні в полюванні за тих, що полюють зграями, і мають більше здобичі в перерахунку на одну особину.