У систему SI додали нові префікси для дуже малих і для дуже великих чисел

Міжнародне бюро мір і ваг прийняло нові приставки для дуже великих і для дуже малих чисел у міжнародну систему одиниць SI. Це «ronna-» («ронна-») і «quetta-» («кветта-») на позначення 10^27 і 10^30, а також «ronto-» («ронто-») і «quecto-» («квекто-») для 10^-27 і 10^-30. Про це повідомили на цьогорічній Генеральній конференції з мір та вагів у Парижі, а рішення доступне на сайті бюро.

Міжнародний прототип кілограма, який використовували до 2019 року як еталон. Reuters / Benoit Tessier

Міжнародний прототип кілограма, який використовували до 2019 року як еталон. Reuters / Benoit Tessier

Навіщо нові приставки?

Міжнародна система одиниць (SI) є прийнятим стандартом системи одиниць фізичних величин, що визначає не лише кілограми або метри, а і префікси одиниць вимірювань, як-то мега- чи мікро-. Востаннє встановлену схему найменувань десяткових множників розширювали у 1991 році, коли Міжнародне бюро мір і ваг (BIMP) запровадило префікси «зета-» (10^21), «йота-» (10^24), «зепто-» (10^-21) і «йокто-» (10^-24). Втім, вже зараз можна зустріти слова «бронтобайт» (brontobyte) чи «хеллабайт» (hellabyte), якими позначають одиницю обсягу цифрової інформації, яка вимагає 27 нулів. Але символи b і h, якими такі приставки можна було б позначати, вже використовуються в системі SI, тож слід було шукати якийсь новий варіант.

Чому саме «ронна-»?

Обрані «ronna-» («ронна-») і «quetta-» («кветта-») на позначення 10^27 і 10^30, а також «ronto-» («ронто-») і «quecto-» («квекто-») для 10^-27 і 10^-30 є результатом компромісів між набутим досвідом іменування префіксів та коректності звучання. Передусім, вільними виявилися літери латинського алфавіту r[R] і q[Q], на яких зупинилися метрологи. А самі назви слідують традиції того, що закінчення «-a» зазвичай мають приставки, що описують більші величини (наприклад, «гіга-»), а закінчення «о» обирають для меншого кінця шкали (наприклад, «атто-»).

Також обрані слова мали хоча б приблизно відповідати звучанню грецьких чи латинських чисел. Орієнтирами стали грецькі слова «еннеа» (ennea) і «дека» (deka), що позначають 9 і 10. Цікаво, що Річарду Брауну (Richard Brown), метрологу з Національної фізичної лабораторії Великобританії, який брав участь у розробці нових префіксів, довелося відмовитися від варіанту «quecca-», що виявилося подібним на слово з португальської лайки.

Також раніше ми розповідали як фізики знайшли можливість підвищити точність зважування 100 грамів, уникнувши необхідності використання вторинного еталона — прецизійного резистора з еталонним значенням електричного опору Ом.