Тюлені стали першими після людини ссавцями, у яких виявили вроджене вміння розрізняти звуки з різним ритмом. Імовірно, як і в людини, воно пов'язане зі здатністю навчатися нової вокалізації, йдеться у статті журналу Biology Letters.
Звичайний тюлень. Charles J. Sharp / Wikimedia Commons
Що дивного у тюленячих ритмах?
Універсальною людською здібністю є відчуття ритму, яке лежить в основі нашого мовлення та, особливо, музики. За однією з гіпотез вона походить від здатності навчатися вимовляти різні звуки, що вимагає значного рівня моторного контролю. Хоча ми не єдині ссавці, які спілкуються за допомогою звуків, незрозуміло, чи інші разом із цим можуть розрізняти й відтворювати ритми. Еволюційно близькі до нас примати демонструють обмежені вміння, і переважно мають бути спершу натреновані. Схоже, таких проблем не мають тюлені, показує дослідження на чолі з ученими Інституту психолінгвістики імені Макса Планка.
Чим вирізнилися тюлені?
Звичайні тюлені (Phoca vitulina) мають розвинене вміння набувати нової вокалізації, як і люди, тому з ними провели наступні досліди. Двадцятьом тваринам віком до року у нідерландському реабілітаційному центрі, що очікували на повернення на волю, вмикали змінені звуки інших тюленів із різними ритмічними особливостями: деякі складалися із кількох нот, що звучали з різною швидкістю, інші — з різною регулярністю або тривалістю. У цей час вчені уважно спостерігали за реакцією тюленів. Якщо вони більше звертали увагу на якийсь тип звуків, це означає, що вони розрізнили його з-поміж інших, а отже — мають вроджене відчуття ритму.
І тюлені таки продемонстрували вміння розрізняти ритми. Їхню увагу частіше й надовше привертали ритми зі швидшим темпом, довшою тривалістю нот, а також більшою регулярністю (подібним до метронома звучанням). Стать тварини, чиї звуки вмикали піддослідним, виявилася не пов'язаною із уподобаннями. Тож автори першими виявили вроджене відчуття ритму у тварин після людини. Тепер тюлені можуть допомогти краще зрозуміти еволюцію і призначення ритму в спілкуванні тварин.
Походження людської музики раніше пов'язали з потребою наших предків-приматів пересуватися по гілках дерев.