Метеорит зберіг слід магнітного поля ранньої Сонячної системи

Метеорит DOM 08006, який вважають одним із найменше змінених за час перебування на Землі, зберіг у своїх включеннях сліди магнітного поля ранньої Сонячної системи. Аналіз показав, що понад 4,5 млрд років тому протопланетний диск міг пронизуватися досить сильним магнітним полем, яке могло відігравати важливу роль у переміщенні газу й пилу навколо молодого Сонця. Це свідчить на користь того, що планети в молодій Сонячній системі формувалися не лише під впливом гравітації, але й під впливом магнітного поля. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Художнє зображення того, як магнітне поле ранньої Сонячної системи впливало на тіла в протопланетному диску, частинки яких пізніше опинилися в метеоритах на Землі. Hernán Cañellas

Художнє зображення того, як магнітне поле ранньої Сонячної системи впливало на тіла в протопланетному диску, частинки яких пізніше опинилися в метеоритах на Землі. Hernán Cañellas

Як дізналися, яким було магнітне поле молодої Сонячної системи?

Астрономи дослідили в метеориті DOM 08006 п’ять крихітних кальцій-алюмінієвих включень — одних із найдавніших твердих матеріалів Сонячної системи. За допомогою мікроскопічних і хімічних досліджень науковці визначили їхній склад та встановили, які магнітні мінерали вони містять, а потім виміряли залишкову намагніченість цих включень. Метод ґрунтується на тому, що під час охолодження магнітні мінерали можуть зберігати інформацію про силу навколишнього магнітного поля. Через мільярди років цей своєрідний «магнітний запис» можна виміряти й використати для відновлення властивостей давнього поля. Щоб перевірити надійність результатів, зразки поступово розмагнічували та проводили додаткові тести їхніх магнітних властивостей.

Три включення зберегли достатньо надійний магнітний сигнал. Отримані результати показали, що магнітне поле молодої Сонячної системи могло мати силу приблизно від 150 до 600 мікротесла. Розрахунки показують, що така сила магнітного поля узгоджується з умовами, за яких магнітні процеси могли сприяти переміщенню речовини до молодого Сонця та нагріванню внутрішньої частини протопланетного диска, з якого утворилися планети й малі тіла нашої системи.

Водночас залишається важливе питання щодо того, коли саме сформувався цей магнітний запис. Науковці розглядають два можливі сценарії: включення могли зберегти своє магнітне поле майже від самого моменту утворення Сонячної системи або ж записати його пізніше, після повторного нагрівання. Дані про вік та ізотопний склад включень більше підтримують перший варіант, однак повністю виключити другий поки що неможливо.

Що дізнавалися про минуле Сонячної системи за її малими тілами

🪨 На астероїді Бенну знайшли одразу дві незвичні речовини: пил з-за меж Сонячної системи та пил, що старший за нашу систему.

☄️ У зразках з астероїда Рюґу знайшли сліди пилу з комет, імовірно, через те, що вони бомбардували його частинками, пролітаючи поруч.

🌋 Знайдений в Африці метеорит з Місяця підтвердив теорію про те, що на супутнику раніше був активний вулканізм.

💦 А метеорит родом із Марса вказав на те, що раніше на планеті існувала тепла вода, як у гідротермальних джерелах на Землі.

Подобається читати nauka.ua?

Цей текст, як і все за 6 років нашої роботи, оплатили читачі. Щоб просто продовжувати це робити, нам гостро не вистачає 100 нових патронів. До 31 серпня ми хочемо закрити цю дірку. Якщо вам з нами цікаво — приєднуйтесь.