Страх батьків перед математичними завданнями завадила їхнім дітям освоїти цей предмет у початковій школі. Це особливо важливо тому, що гірші математичні навички в ранньому житті пов’язані з гіршими успіхами в навчанні в цілому, а також — меншим добробутом у дорослому віці. Тож науковці закликають батьків не висловлювати свого негативного ставлення до математики, а натомість сприяти всесторонньому розвитку дітей. Дослідження опублікували в журналі Journal of Experimental Child Psychology.
Як вдалося пов’язати страх батьків перед математикою та навички дітей?
Науковці спостерігали за 130 дітьми з віку трьох до восьми років. За цей час проводили опитування про тривожність батьків і дітей перед математичними завданнями, а також оцінювали математичні здібності дітей. Як виявилося, якщо дитина вже у три роки добре рахувала, то у віці восьми років не лише краще розв’язувала математичні завдання, а й менше хвилювалася перед ними.
Водночас зв’язок між тривожністю щодо математики у батьків і математичними здібностями дітей був опосередкований саме здібностями до лічби у ранньому віці. Тобто, якщо батьки менше тривожилися щодо математики, вони раніше навчали дитину лічити, тож вона мала кращі математичні здібності в подальшому житті. Це може пояснити, чому в сім’ях, де батьки мають пов’язані з математикою професії, діти теж часто обирають напрямки, де потрібні математичні здібності.
Чому одних людей математика тривожить більше за інших
🧬 Генетики визначили, що схильність до математики може визначатися навіть на генетичному рівні: через ген, який впливає на розвиток ділянки мозку, пов’язаної з розумінням чисел.
🧠 Крім того, здібності до математики виявилися пов’язаними з рівнями сигнальних сполук у мозку: нижчі рівні збуджувальних і вищі рівні гальмівних сполук покращували розуміння математики.
🐶 А стрес від виконання математичних завдань можуть відчувати не лише люди, але і їхні собаки, які вловлюють на нюх запах поту та дихання людей у стресовому стані.