Тривалість людського життя виявилася приблизно на 55 відсотків обумовленою генами — це в понад два рази більше за попередні оцінки. Це з’ясувалося після того, як науковці виключили з аналізу зовнішні причини смерті, такі як нещасні випадки, вбивства й інфекційні хвороби. Вивчення генів, які обумовлюють відмінності в тривалості життя людей, допоможе краще зрозуміти причини довголіття та способи його досягти. Дослідження опублікували в журналі Science.
Тривалість людського життя виявилася на 55 відсотків обумовленою генами. Це вдвічі більше за попередні оцінки. GIPHY
Навіщо вивчали фактори впливу на тривалість людського життя?
Розуміння того, як геном людини впливає на тривалість її життя, важливе для дослідження генів довголіття, щоб зрештою подовжити життя людей і зробити старіння здоровішим. Попередні дослідження на близнюках, які мають на 50 відсотків подібний або майже повністю ідентичний геном, вказували на успадкування тривалості життя на рівні 20-25 відсотків. Це сильно розходиться з тим, що інші фізіологічні особливості людей, зокрема обмін речовин або наявність неінфекційних хвороб, успадковуються в середньому в 49 відсотках випадків.
При цьому лабораторні миші, наприклад, успадковують тривалість життя з імовірністю від 38 до 55 відсотків, що значно більше за цей показник у людей. Науковці припустили, що зовнішні причини смерті, такі як аварії, інфекції чи вбивства, можуть маскувати вплив генів на тривалість життя. На користь цієї гіпотези свідчить і те, що більшість досліджень тривалості життя засновані на записах про близнюків, народжених у XVIII-XIX століттях, коли зовнішні причини смерті були поширенішими, ніж зараз. Тому міжнародна команда дослідників на чолі з фахівцями Науково-дослідного інституту імені Вейцмана вирішила вивчити вплив геному на тривалість життя у сучасних когортах близнюків.
Як з’ясували рівень успадкування тривалості життя?
Науковці використали дані з когорти шведських близнюків, які виросли нарізно, адже один або обоє з них були всиновлені. Щоб підтвердити, що їхні результати стосуватимуться не лише жителів скандинавських країн, дослідники перевіряли їх також на когорті близнюків зі США. Дані про тривалість життя та причини смерті людей науковці використали для побудови статистичних моделей, одна з яких враховувала усі причини смерті, а інша — лише внутрішні, зокрема хвороби, спричинені генетичними мутаціями або віком.
Так дослідники з’ясували, що імовірність смерті від внутрішніх причин після певного віку зростала майже лінійно. Водночас імовірність смерті від зовнішніх була високою на початку життя, потім знижувалася та досягала плато на відрізку 20-40 років і знову зростала після цього віку, хоча не так різко, як імовірність смерті від внутрішніх причин. У групах, де смертність від зовнішніх причин була низькою, спадковість тривалості життя була найбільшою. Загалом після аналізу різних когорт науковці встановили, що геном людини обумовлює тривалість життя приблизно на 55 відсотків.
Дослідники також проаналізували спадковість окремих внутрішніх причин смерті. Так виявилося, що, незалежно від віку людини, гени визначали її імовірність смерті від раку на 30 відсотків. Генетична обумовленість смерті від серцево-судинних захворювань зростала з віком і досягала 50 відсотків у віці 80 років, але до 100 років рівень успадкування її знижувався майже до нуля. Подібним чином змінювався й рівень успадкування смертності від деменції, який становив близько 70 відсотків у віці 80 років і знижувався до 40-50 у ще старшому віці.
Як ці результати змінять уявлення про довгожительство?
Оскільки науковці з’ясували, що геном людини має значний вплив на тривалість її життя, це може підштовхнути до нових пошуків генів довгожительства. Разом із тим, результати дають краще розуміння того, наскільки на здоров’я та тривалість життя людини впливають її спосіб життя, економічний статус і довкілля. Окрім цього, нові дослідження тривалості життя на близнюках допоможуть відділити роль геному від епігенетичних змін, які ДНК людини набуває протягом життя.
Що науковці знають про відмінності в тривалості життя
🤯 Коротше, ніж у самиць, життя самців тварин науковці пов’язали з конкуренцією за партнерку та наявністю в них різних статевих хромосом.
🤕 Хоча очікувана тривалість життя людей в останні 20 років збільшилася, почастішали також хвороби та візити до лікарів, особливо серед жінок.
😱 На додачу до цього, з 1990 року приріст середньої очікуваної тривалості життя в Європі почав сповільнюватися, а з 2019 у деяких країнах ця тривалість почала зменшуватися.
🤷♀️ Загалом же, за оцінками науковців, людство вже досягнуло межі максимальної тривалості життя й подолати її неможливо без радикального покращення здоров’я людей у старшому віці.
