Через стрес гучні звуки здалися мишам тихими

Тривалий повторний стрес погіршив сприйняття звуків мишами: гучні звуки їм здавалися тихішими. Це проявилося як у поведінкових тестах на мишах, так і в активності ділянок мозку, відповідальних за слух. Зміни у сприйнятті звуку показують, що стрес впливає не лише на складні розумові процеси, такі як пам’ять або навчання, але й навіть на сприйняття стимулів із навколишнього середовища. Дослідження опублікували в журналі PLOS Biology.

Через стрес гучні звуки здалися мишам тихими. GIPHY

Як запідозрили вплив стресу на слух?

Хронічний або тривалий стрес може впливати на фізичне здоров’я людей, наприклад, прискорюючи старіння та збільшуючи ризик серцевих хвороб. Крім того, повторюваний стрес вважають фактором появи багатьох психічних розладів. Наприклад, науковці вже дізналися, що стрес може погіршувати формування спогадів і спричиняти страх навіть у безпечних ситуаціях — як буває у людей з тривожністю та посттравматичним стресовим розладом.

Враховуючи те, що люди у стресі стають більш дратівливими, науковці припустили, що на це впливає змінене сприйняття довколишніх стимулів. Одними з таких стимулів можуть бути слухові, адже попередні дослідження вже показали, що стрес у дитинстві може впливати на сприйняття звуків. Щоб вивчити зміни в організмі, які призводять до порушення сприйняття звуків, науковці з Неґевського університету імені Бен-Гуріона в Ізраїлі провели дослідження на мишах, чия нервова система подібна до людської.

Що дослідження на мишах розповіло про зміни від стресу?

Для викликання стресу науковці поміщали мишей в маленьку камеру по пів години на день протягом тижня. Після цього в крові мишей були підвищені рівні кортикостероїдних гормонів, що свідчить про стресовий стан і відсутність призвичаювання до нього. Надалі мишам вмикали звуки різної гучності з нейтральним тоном, тобто такі, які не викликали стресу в мишей за нормальних умов.

Вивчення активності мозку мишей показало, що в ділянках кори, пов’язаних зі слухом, активність знижувалася у відповідь на повторюваний стрес. Що цікаво, зміна активності клітин спостерігалася лише у відповідь на гучні та середньої гучності звуки — імовірно, бо вони зазвичай є джерелом стресу. Крім того, дослідники зафіксували незначне зниження в цих ділянках кількості клітин, здатних опрацьовувати звукові сигнали.

Науковці також встановили, що зміни в активності відповідальних за сприйняття звуку клітин ставали більш помітними зі збільшенням кількості днів, протягом яких миші знову переживали стресові умови. Це свідчить про відсутність звикання до такого стресу та поступове накопичення його негативного впливу на мозок. Для перевірки змін слуху мишей дослідники натренували мишей позначати звуки як гучні чи тихі, за кожну правильну відповідь винагороджуючи їх смаколиком. Коли ж здатність сприймати звуки перевірили після тижня стресу, то виявилося, що миші частіше сприймали гучні звуки як тихі.

Чим вивчення стресу на мишах допоможе людям?

Науковці припускають, що зміна сприйняття звуків у відповідь на тривалий стрес є захисним механізмом, який дозволяє відокремити загрози, до яких організм уже звик, від нових і термінових. Оскільки стрес є універсальною захисною відповіддю всіх тварин, то і в людей дослідники очікують отримати схожі результати.

Утім у сучасному світі, коли хронічний стрес стає поширеним у людській популяції, а термінових загроз стає все менше, такий стрес може знижувати продуктивність людей. Наприклад, порушення сприйняття звуків може бути пов’язаним зі зниженою уважністю в розмовах або під час прослуховування інструкцій на роботі.

• Тривожність і посттравматичний стресовий розлад — не єдині розлади, які пов’язують зі стресом. Так пережитий у дитинстві стрес пов’язали зі структурними змінами в мозку, які можуть призвести до появи депресії в дорослому віці.
• А вимкнення групи нейронів у мозку мишей змінило сприйняття тваринами соціального стресу. Науковці вважають, що такий підхід дозволить боротися з такими психічними розладами, як депресія та тривожність.