Хронічний стрес пов'язали з прискореним старінням у здорових людей

Згідно з дослідженням американських науковців, більша кількість стресу у житті пов'язана з прискоренням біологічного старіння навіть у молодих здорових людей, однак зв'язок модулюється рисами психологічної стійкості. Так, люди, яким добре вдається контролювати себе та свої емоції, суттєво зменшують або навіть усувають зв'язок між стресом та прискоренням старіння, зазначається у статті журналу Translational Psychiatry.

Як впливає стресове життя на організм?

Хоча короткотривалий стрес може бути корисним, тривалий і сильний стрес має негативний вплив на здоров'я. Наслідком його часто бувають психіатричні та фізичні порушення, включно з серцево-судинними й метаболічними розладами, погіршенням настрою, залежностями та іншими. Однією із причин такого впливу є те, що стрес може погіршувати психологічну стійкість людини, зменшуючи самоконтроль, із чого може випливати більша схильність до вживання шкідливих речовин, як-от алкоголю, тютюну та наркотиків, а також зменшувати мотивацію до здорових діяльностей, наприклад, активного способу життя, дотримання раціонального харчування тощо. Крім цього, стрес безпосередньо впливає на фізіологічні процеси в організмі, які залучені в процесах запалення та регуляції гормонів. Цікаво, що ці ж процеси пов'язують зі старінням, і деякі дослідження вказували, що стрес може призводити до прискореного старіння організму. Але вчені Єльського університету зацікавилися, чи має значення саме психологічна стійкість людини, якщо говорити про вплив стресу на старіння.

Як з'ясувати, чи допомагає стресостійкість залишатися молодими?

Людський вік буває біологічним та хронологічним. У побуті ми використовуємо хронологічний, який позначає час з моменту народження, але на відміну від нього, біологічний вік вказує на фактичне зношення організму, враховуючи вікові зміни, які встигли у ньому відбутися. На нього впливає безліч факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, тому біологічний вік двох народжених в один день людей може бути неоднаковим. Сучасні технології дозволяють його виміряти різними способами, одним із найточніших серед яких є епігенетичний годинник. Це метод визначення біологічного віку, який оснований на вивченні метилювання ДНК (не пов'язаних із нуклеотидною послідовністю змін у ДНК), характер якого корелює із віком.

У новій роботі автори використали епігенетичний годинник GrimAge, щоб з'ясувати як пов'язаний стрес із маркерами біологічного старіння у молодих та середнього віку людей. Для цього до дослідження залучили 444 здорових учасників віком від 18 до 50 років. Вони здали кров для вивчення маркерів біологічного віку, рівня інсуліну, глюкози та пов'язаного зі стресом гормону кортизолу. Також учасники пройшли співбесіду з лікарем для оцінювання їхнього психологічного стану, включно з переживаннями протягом життя стресу та стійкості до нього.

Якого висновку дійшли вчені про зв'язок стресу зі старінням?

Учасники, у житті яких було більше стресових подій, мали більший біологічний вік, ніж хронологічний, вказуючи на позитивне прискорене старіння. Відмінності залишилися навіть після врахування таких змінних як вік, стать, шкідливі звички, сімейний статус, індекс маси тіла, раса, освіта та дохід. Із них лише індекс маси тіла та куріння проявили частковий опосередкований вплив на біологічний вік. Прискорене старіння виявилося пов'язаним і з більшою інсулінорезистентністю та чутливістю до стресу наднирників, які виробляють гормон кортизол.

Але що важливо, здатність контролювати свої емоції та поведінку виявилася вагомішою за кількість стресу. Люди, які переживали багато стресу, але могли себе контролювати, мали суттєво нижчий показник біологічного віку за тих, хто мав у житті стільки ж або навіть менше стресу, але гірше керував емоціями та собою. Крім цього, самоконтроль зменшував зв'язок рівня стресу та прискорення старіння з показником інсулінорезистентності.

Таким чином, вчені дійшли висновку, що навіть у молодих здорових людей багато стресу призводить до прискореного старіння. Але головне, що на цей зв'язок має значний вплив емоційна регуляція та самоконтроль. Це означає, що підвищення психологічної стійкості через вдосконалення навичок керування емоціями та діями може допомогти уникнути прискореного старіння організму та пов'язаних із цим наслідків, зокрема серцевих та метаболічних захворювань і передчасної смерті. Утім, побудова цього дослідження не дає змогу говорити про причинно-наслідкові зв'язки, через що вчені наголошують на необхідності проведення додаткових вивчень.

---