Група дослідників зі США дійшла висновку, що індивідуальні риси особистості вовків відбиваються на їхній частоті полювання, внаслідок чого вони вносять суттєвий особистий вклад у функціонування екосистеми. Так, хижаки, що схильні частіше полювати на бобрів, несуть більшу відповідальність за зміну водно-болотних угідь через непропорційне відносно інших членів зграї вбивство важливих інженерів екосистеми. Про таке написали вчені у журналі Frontiers in Ecology and the Environment.
Yannick Menard / Unsplash
Ті, хто багато й близько контактує з тваринами, часто розповідають, що кожна опікувана ним тварина має свої риси особистості. Зазвичай це стосується домашніх тварин, але немає причин вважати, що в дикій природі вони індивідуальність не проявляють. Деякі вчені навіть вважають, що ці відмінності визначають не лише життя окремих тварин, а й функціональність цілої екосистеми. Утім, попередні вивчення мало брали до уваги роль хижаків, на відміну від свіжого дослідження вчених Університету Міннесоти та їхніх американських колег.
Попередні дослідження показали, що сірі вовки (Canis lupus) мають особливо значний вплив на екосистему, якщо активно полюють на ключових для її функціонування видів, наприклад, бобрів-«інженерів», які створюють та модифікують довкілля водно-болотних угідь. Цього разу науковці зосередилися на вивченні того, як саме індивідуальні особливості вовків можуть відбиватися на їхньому полюванні на канадських бобрів (Castor canadensis). У процесі вони порівнювали, скільки бобрів на день убивають та як часто вчиняють засідку вовки одного ж віку та соціальної групи за однакових (в один і той період одного року) або схожих (в один і той період двох послідовних років) екологічних умов.
Дослідники помітили суттєві відмінності в полюванні різних членів однієї зграї. Деякі вовки відрізнялися в частоті полювання та засідок на 229 та 263 відсотки, відповідно. Автори вважають це проявом індивідуальних рис особистості у хижацтві вовків. Так, деякі вовки більш терплячі та частіше й довше засідали біля водойм або місць годівлі бобрів, а інші — рідше й менше, що вплинуло на кількість впольованих жертв.
Відмінності у частоті вбивств бобрів (зелений) та засідок (синій) у восьми пар вовків з однієї зграї. Joseph Bump et al. / Frontiers in Ecology and the Environment, 2022
Звідси, міркують автори, випливає, що індивідуальні відмінності через різний хист до вбивства видів-інженерів впливають на функціональність екосистеми. Вовки, які вбивають більше бобрів, очікувано, матимуть більший вплив на реорганізацію водно-болотних угідь, а відповідно й життя екосистеми через каскадний ефект, особливо, коли такі хижаки переважають у популяції. Це слід взяти до уваги при плануванні природоохоронної діяльності та відновленні популяцій і інших великих хижаків, оскільки вчені припускають, що схожою є ситуація не лише з вовками.