Комплекс радіотелескопів ALMA відновив роботу після 48-денної зупинки спостережень через гакерську атаку. Вона не призвела до втрати наукових даних, однак порушила графік спостережень, запланованих на комплексі. Як повідомляє на своєму сайті обсерваторія, найближчими тижнями завершиться відновлення всіх систем комплексу, зокрема серверів та сайту.
ESO / José Francisco Salgado
Що це за обсерваторія?
Великий міліметровий радіотелескоп Атаками, або ALMA (Atacama Large Millimeter/Submillimeter Array), знаходиться на висоті близько 5 тисяч метрів над рівнем моря, на плато Чайнантор, що в Чилі. Обсерваторія складається з 66 антен, які працюють як інтерферометр, забезпечуючи спостереження у міліметровому й субміліметровому діапазонах довжин хвиль.
ALMA бере участь у проєкті Телескопа горизонту подій, за допомогою якого вдалося отримати знімок тіні надмасивної чорної діри у центрі еліптичної галактики М87, а також і нашої власної — Стрільця А*, що знаходиться у центрі Чумацького Шляху. Також до наукових завдань обсерваторії входить дослідження молодих зірок, протопланетних дисків навколо них, а також екзопланет.
Що з нею сталося?
29 жовтня цього року обсерваторія підпала під гакерську атаку, що змусило призупинити спостереження обсерваторії. На щастя, персоналу комплексу вдалося вберегти зібрані наукові дані, однак роботу ALMA припинила на 48 днів. Досі подібну за тривалістю перерву обсерваторія переживала у 2020 році через пандемію коронавірусу.
Як повідомляє обсерваторія, 19 грудня ALMA відновила свою роботу, однак відновлювальні заходи після атаки ще тривають. За кілька тижнів персонал місії сподівається повністю відновити функціонування обсерваторії та її систем.
Деякі знахідки ALMA
🦠ALMA брала участь у спостереженнях, які виявили в атмосфері Венери фосфін — потенційну ознаку життя
🌋Оцінила вплив вулканів на атмосферу супутника Юпітера Іо
🌌І розгледіла приховані за пиловими хмарами галактики, що існували вже за кілька сотень мільйонів років після Великого вибуху