Пухлини спинномозкових нервів виявилися надзвичайно поширеними серед шаблезубих тигрів доби Плейстоцену, що, ймовірно, зіграло роль у їхньому вимиранні. Такого висновку дійшли палеонтологи після огляду решток понад восьмисот особин, знайдених поблизу сучасного Лос-Анджелеса. Чому ця патологія траплялася так часто — достеменно невідомо, але, можливо, причиною стало накопичення шкідливих мутацій через схрещування близькоспоріднених особин в межах популяції. Однак, щоб підтвердити або спростувати цю теорію, науковцям необхідні зразки давньої ДНК цього виду. Дослідження опублікували у журналі Frontiers in Veterinary Science.
Художнє зображення полювання шаблезубих тигрів на території ранчо Ла-Брея: одна з особин відлякує хижого птаха тераторніса від здобичі, яку вполювали в асфальтових трясовинах. Charles R. Knight
Який зв’язок між пухлиною і вимиранням шаблезубих тигрів?
Науковці провели огляд декількох тисяч фрагментів хребців шаблезубих тигрів (Smilodon fatalis), а також застосували комп’ютерну томографію. Як виявилося, три особини мали зміну скелетної структури: патологічне розширення отвору у хребці, крізь який в нормі проходять нерви та судини. Зазвичай так кістки реагують на утворення пухлини спинномозкових нервів.
Слід від пухлини спинномозкового нерва в хребці шаблезубого тигра. Dr Hugo Schmökel
Відомо, що таке утворення є доволі рідкісним явищем, тож цілих три хворі особини у цій вибірці вказують на його широку поширеність серед шаблезубих тигрів. Одним з пояснень цього може бути локація, звідки походять рештки. Їх знайшли на території ранчо Ла-Брея, де у давнину масово утворювалися западини, повні тягучого асфальту. Ці трясовини ставали пастками для багатьох тварин: спочатку там застрягали травоїдні, а згодом і хижаки, що сподівалися легко вполювати здобич.
На думку науковців, пухлини нервів спричиняли сильний біль у шаблезубих тигрів, що заважало їм рухатися й ефективно полювати. Ймовірно, саме це підштовхнуло їх до пошуку їжі серед асфальтових трясовин, де вони масово гинули, що призвело до додаткового тиску на популяцію, а в результаті — до остаточного вимирання.
Що вже знали про шаблезубих котячих
🧬 Шаблезубі коти, які населяли Північну Америку, Євразію й Африку, виявилися пристосованими до тривалого бігу та, імовірно, полювали групами — на це вказав аналіз їхньої ДНК.
🦣 Кам’яні наконечники списів, які використовували давні американці культури Кловіс, виявилися ефективною зброєю проти шаблезубих тигрів, а також іншої мегафауни — мамонтів і бізонів.
🐅 А самі давні люди, що населяли Північну Америку виявилися прихильниками полювання на мегафауну замість меншої дичини, що зробило їхній раціон схожим на раціон шаблезубих тигрів.
