За допомогою телескопа Габбл вчені з’ясували, що надгігант Бетельгейзе пережив рекордне падіння яскравості у грудні 2019 – лютому 2020 через спалах. Під час нього велика кількість матеріалу зірки опинилася у космосі та затемнила її для земного спостерігача. Про це повідомляють автори статті у журналі The Astrophysical Journal.
Що це за Бетельгейзе?
Бетельгейзе — одна з найяскравіших зірок нічного неба, червоний надгігант у сузір’ї Оріона. Вона в 11 разів масивніша за наше Сонце та знаходиться на відстані близько 500 світлових років від Землі, тож усе те, що фіксують вчені, відбувалося із нею століття тому. Бетельгейзе періодично пульсує — розширюється та стискається протягом 420-денного циклу. Зараз вона проходить останні фази свого життя, що закінчиться потужним вибухом наднової. Але людству ця подія нічим не загрожує.
Що з нею сталося?
Восени 2019 року яскравість зірки почала сильно падати, а 7–13 лютого 2020 року досягла свого історичного мінімуму. Бетельгейзе втратила приблизно дві третини своєї яскравості. Це підштовхнуло астрономів до думки, що незабаром вона вибухне надновою, проте цього не сталося. У травні 2020 року Бетельгейзе повернулася до свого звичного рівня яскравості. Вчені припустили, що таке затемнення спричинили або плями на поверхні світила, або хмара пилу, що закрила її для спостерігачів.
Що було причиною насправді?
Версія про пил виявилася правдивою. До того ж, з’ясувалося, що цей матеріал викинула у космос сама Бетельгейзе. Щоб це становили, дослідники проаналізували дані телескопа Габбл з вересня по листопад 2019 року. Апарат побачив викид речовини з поверхні зірки, яка рухалася до її зовнішньої атмосфери зі швидкістю 320 000 кілометрів на годину. Спалах тривав близько трьох місяців, за чей час південна півкуля Бетельгейзе втратила приблизно у два рази більше матеріалу, ніж зазвичай. Розігріта плазма, викинута у космос, поступово охолола та конденсувалася у частинки пилу, що затемнив зірку. Додаткові спостереження в ультрафіолетовому світлі підтвердили цю версію.
Невідомо, що саме спричинило такий викид, але астрономи припускають, що він був пов’язаний з регулярними пульсаціями зірки, адже під час нього вона якраз знаходилася у стадії розширення.
Подальші спостереження Бетельгейзе важливі, адже вчені ще ніколи не спостерігали процес перетворення зірки на наднову — лише вибухи, що вже сталися.