Порушення нормальної кишкової мікрофлори в дитинстві зробило дорослих мишей агресивнішими. Це показало дослідження, у якому порівнювали мишей зовсім без кишкових бактерій, мишей після лікування антибіотиками та мишей зі звичайною мікрофлорою. Перші дві групи мишей показували значно вищі рівні агресії, ніж миші зі звичайною мікрофлорою. Результати дослідження опублікували в журналі Brain, Behavior, and Immunity.
Миші без кишкових бактерій виросли агресивнішими. GIPHY
Як пошкодження кишкової мікрофлори пов’язали з агресією?
Науковці дослідили зміни в обміні речовин та сигналізації мозку, які частіше зустрічалися у мишей з порушеною мікрофлорою. Як виявилося, відсутність або пошкодження кишкової мікрофлори призводили до змін у виробленні мозком «гормону щастя» серотоніну, активності генів у пов’язаних з агресією сигнальних шляхах і навіть метаболітах у сечі, які є важливими сигнальними молекулами для спілкування мишей між собою.
Такі зміни зберігалися протягом тривалого часу, адже терапія антибіотиками в дитячому віці впливала й на агресію у дорослому. Частково запобігти такому впливу вдалося за допомогою трансплантації калу від мишей з нормальною мікрофлорою. А от трансплантація калу від людських дітей, яких лікували антибіотиками, також викликала у мишей підвищену агресію. Такі результати свідчать, що вплив на мікрофлору може мати як позитивні, так і негативні наслідки для соціальної поведінки.
Як ще мікрофлора вплинула на мозок та поведінку
🐁 На мишах також вдалося довести, що кишкова мікрофлора впливає на розвиток мозку мишенят. Як виявилося, за відсутності певних бактерій у вагітних мишей нервові клітини мозку плода розвиваються неправильно.
🐠 Кишкові мікроорганізми виявилися необхідними для розвитку соціальної поведінки у рибок даніо-реріо. У випадку порушення мікрофлори риби виростали відчуженими.
🤖 За кишковою мікрофлорою дітей штучний інтелект навчився визначати ознаки аутизму. Для цього він використовував маркери, засновані на частоті появи певних мікроорганізмів у нейротипових і нейровідмінних дітей.