Пір’я та горло райських птахів посвітилися під ультрафіолетом

Пір’я та ділянки в роті й горлі райських птахів виявилися здатними до флуоресценції, тобто поглинання ультрафіолету чи синього світла та випромінювання світла іншого кольору. Що цікаво, таке флуоресцентне оперення у самців розподілене майже по всьому тілу та, найімовірніше, потрібне для приваблення самиць. Водночас у самиць воно з’являється лише на деяких ділянках тіла та, як вважають науковці, виконує протилежну функцію — камуфляжну. Дослідження опублікували в журналі Royal Society Open Science.

Райський птах виду Semioptera wallacii. JJ Harrison / Wikimedia Commons

Райський птах виду Semioptera wallacii. JJ Harrison / Wikimedia Commons

Як світиться пір’я райських птахів?

Науковці виявили флуоресценцію оперення, посвітивши ультрафіолетом і синім світлом на музейні зразки дивоптахових або райських птахів (Paradisaeidae). Як виявилося, у 37 з 45 досліджених видів спостерігалася флуоресценція пір’я чи ділянок шкіри. Науковці зазначають, що таке світіння не змінює забарвлення птахів, але робить деякі частини їх тіла яскравішими. Причому колір випромінюваного пір’ям світла в різних видів варіювався від світло-блакитного й бірюзового до зеленого й жовтого.

Музейні зразки самців райських птахів під звичайним світлом (згори) і після опромінення ультрафіолетом (внизу). Martin et al. / Royal Society Open Science, 2025

Музейні зразки самців райських птахів під звичайним світлом (згори) і після опромінення ультрафіолетом (внизу). Martin et al. / Royal Society Open Science, 2025

У самців 21 виду райських птахів виявили флуоресцентне пір’я на голові, шиї, черевці й хвості. У самців всіх 37 видів також виявили чи назвали можливою флуоресценцію ділянок рота та горла — це може пояснити, чому під час схиляння самиці до спаровування вони відкривають дзьоб в її бік. Імовірно, на фоні темних ділянок їх горла світлі флуоресцентні ділянки ще більше виділяються, привертаючи увагу.

А от у самиць райських птахів флуоресценція була скромнішою та зустрічалася здебільшого на грудях і черевці, а також — у пір’ї навколо ока. Дослідники припускають, що таке точкове світіння дозволяє птахам краще маскуватися в джунглях Нової Гвінеї, де здебільшого й проживають ці птахи. Що цікаво, у деяких родів райських птахів науковці флуоресценції зовсім не виявили. Вони припускають, що ця риса була притаманна предкам усіх дивоптахових, але з часом зникла в деяких відокремлених від інших групах.

  • Летючі тварини з іншого кінця світу — кажани з Північної та Південної Америки — посвітилися блакитним під ультрафіолетом. Що цікаво, такі світні ділянки в них є тільки на пальцях і по краю літальної перетинки. Науковці припускають, що вони відіграють роль в комунікації кажанів.
  • Детальніше про те, чому одні тварини світяться, а інші — ні, і від чого залежить колір їхнього світіння, читайте у нашому матеріалі «Створіння світла, створіння темряви».